Катерина Білокур

Катерина Василівна Білокур (1900–1961) — одна з найвизначніших українських художниць, відома представниця жанру наївного мистецтва та майстриня народного декоративного живопису. Вона увійшла в історію не лише як талановита мисткиня, але й як людина, яка змогла подолати численні труднощі на шляху до своєї мрії, вперто рухаючись до досягнення творчих висот. Її картини, насамперед зображення квітів, стали символом національної ідентичності та творчої сили українського народу.

Художниця, яка, всупереч усім заборонам і труднощам, перетворила свій внутрішній світ у полотно, де квіти розквітали з кожним мазком пензля, відображаючи силу її непохитної віри в мистецтво

Біографія

Катерина Білокур народилася 24 листопада (7 грудня за новим стилем) 1900 року в селі Богданівка, Пирятинського повіту, Полтавської губернії. Її батьки були заможними селянами, але, незважаючи на це, родина вирішила не віддавати Катерину до школи, аргументуючи це економією на одязі та взутті. Навчившись читати самостійно, Білокур із раннього віку захопилася малюванням. Однак її творчі нахили не підтримувалися батьками, які вважали, що мистецтво може зашкодити її майбутньому, особливо в шлюбі.

У підлітковому віці Катерина малювала на шматках полотна та вугіллі, не маючи доступу до спеціальних художніх матеріалів. Попри численні труднощі та заборони, вона продовжувала займатися малюванням потайки. Коли їй було близько 20 років, Катерина дізналася про Миргородський технікум художньої кераміки та вирушила туди з власними малюнками. Проте через відсутність документів про освіту її не прийняли до навчального закладу.

Катерина Білокур повернулася додому, але продовжувала малювати, беручи участь у драматичному гуртку, організованому місцевими вчителями. Попри підтримку товаришів і вчителів, вона зіткнулася з черговими відмовами, коли спробувала вступити до Київського театрального технікуму.

Справжній творчий злет Катерини стався лише в 1940 році, коли її малюнок випадково побачила відома українська співачка Оксана Петрусенко. Завдяки підтримці художника Василя Касіяна і поета Павла Тичини, у Катерини відбулася перша виставка в Полтаві, що принесла їй визнання.

Історичне значення

Катерина Білокур увійшла в історію українського мистецтва як одна з найвизначніших представниць наївного живопису. Її твори, насамперед квіткові композиції, вражали деталізацією та технікою виконання. Не маючи академічної освіти, вона зуміла досягти вражаючих висот у живописі, розробивши власний унікальний стиль.

Особливе місце в її творчості займають квіти, що стали центральним мотивом її картин. Вона змальовувала природу з надзвичайною точністю і любов’ю, створюючи враження живої, дихаючої матерії. Картини Катерини Білокур експонувалися на численних виставках як в Україні, так і за кордоном, зокрема в Парижі, де її твори отримали високу оцінку від Пабло Пікассо.

Її картини стали символом української національної ідентичності, відображаючи глибокий зв’язок між людиною і природою. Національний музей декоративного мистецтва України має одну з найбільших колекцій її робіт, завдяки якій мистецтво Білокур стало відомим не тільки в Україні, але й за її межами. Докладніше про спадщину Катерини Білокур можна дізнатися на сайті natio.org.ua.

Вшанування пам’яті

Після смерті Катерини Білокур у 1961 році її ім’я було увічнено на багатьох рівнях. У 1977 році в селі Богданівка було створено Музей-садибу Катерини Білокур, що став важливим центром збереження її творчої спадщини. На честь художниці було названо вулиці в Києві, Дніпрі, Чернігові, Лубнах та інших містах України.

Крім того, на її честь було засновано премію, яка вручається за видатні досягнення в народному мистецтві. У 2000 році випущено пам’ятну монету з її портретом, а щороку у селі Богданівка проводиться фестиваль народної творчості «Катеринина пісня», присвячений її пам’яті.

У 2023 році Національний музей декоративного мистецтва України провів масштабний «Білокурівський листопад», присвячений життю і творчості видатної мисткині.

У 2007 і 2008 роках на українському телебаченні відбувся проєкт «Великі Українці», в якому громадяни обирали 100 осіб, що вплинули на історію країни. Катерина Білокур посіла 84-е місце серед 14 тисяч претендентів на це почесне звання.