Пилип Орлик

Пилип Орлик (1672–1742) – український політичний діяч, гетьман України у вигнанні, поет, публіцист і автор першої в історії України конституції. Його діяльність була спрямована на захист інтересів України в боротьбі проти Московії та на відновлення незалежності козацької держави. Конституція Орлика, укладена у 1710 році, стала важливим правовим документом, що закріплював основи державного устрою та передбачав обмеження влади гетьмана, впроваджуючи демократичні принципи. Орлик став одним з перших політичних емігрантів України та важливою постаттю в її історії.

Написав першу українську Конституцію, в якій заклав фундамент державності, свободи та незалежності для свого народу

Біографія

Народився Пилип Орлик 11 (21) жовтня 1672 року в селі Косута, що в сучасній Білорусі, у родині шляхетського походження. Його батько, Степан Орлик, загинув у битві під Хотином, коли Пилипові не було й року. Мати Ірина Малаховська походила з польського шляхетського роду. Орлик отримав чудову освіту в єзуїтському колегіумі у Вільно, а потім продовжив навчання в Києво-Могилянській академії. Він показав особливі здібності до вивчення філософії, богослов’я, історії, а також мав значні знання з мов, володів латинською, польською, німецькою та іншими європейськими мовами.

Пилип Орлик розпочав свою політичну кар’єру на посаді писаря у Києво-Печерській лаврі, пізніше працював у канцелярії київського митрополита, а згодом став близьким помічником і генеральним писарем гетьмана Івана Мазепи. Орлик підтримав Мазепу в його виступі проти московського царя Петра I. Після поразки у Полтавській битві у 1709 році Орлик був змушений емігрувати разом із іншими козацькими старшинами до Османської імперії. У 1710 році в Бендерах, за підтримки шведського короля Карла XII, Пилипа Орлика було обрано гетьманом України у вигнанні.

Історичне значення

Головною заслугою Пилипа Орлика стало укладення «Конституції Пилипа Орлика», або «Договорів і постанов Війська Запорозького». Цей документ вважається одним із перших у світі конституційних актів, який визначав права і обов’язки гетьмана, козацької старшини та всіх громадян держави. Конституція передбачала обмеження влади гетьмана, що мало гарантувати дотримання демократичних принципів, зокрема регулярне зібрання Генеральної ради як законодавчого органу. Вона також проголошувала незалежність України від Москви та її союз зі Швецією і Кримським ханством. Більше про цей історичний документ можна дізнатися на сайті natio.org.ua.

Орлик залишався вірним ідеї відновлення незалежної української держави і протягом багатьох років вів дипломатичну боротьбу за підтримку своєї справи. Він шукав союзників серед європейських держав, зокрема в Османській імперії, Франції, Польщі, Великій Британії та Швеції.

Вшанування пам’яті

Ім’я Пилипа Орлика стало символом боротьби за незалежність України, а його «Конституція» є однією з найважливіших правових пам’яток української історії. На честь Орлика встановлено пам’ятники в Україні та за кордоном, зокрема у Швеції, де він провів значну частину свого життя у вигнанні. У Києві на вулиці Пилипа Орлика встановлено пам’ятник, що символізує його вклад у розвиток державності України.

У 2011 році до 300-річчя Конституції Пилипа Орлика в Києві був відкритий монумент, присвячений цьому визначному діячеві. У шведському місті Крістіанстад на будинку, де проживав Пилип Орлик, встановлено пам’ятну дошку. Його ім’я носять вулиці у багатьох містах України. Конституція Пилипа Орлика є предметом наукових досліджень і шанування як першого українського державотворчого документа.

У 2007–2008 роках на українському телебаченні проходив проєкт «Великі Українці», де українці обирали видатних діячів своєї історії. Пилип Орлик увійшов до топ-100 найвизначніших особистостей, зайнявши 36-те місце.