В Україні триває третій рік боротьби з агресією з боку Росії, де важливою складовою терористичних атак стали дрони-камікадзе “Шахед”, які були розроблені в Ірані і адаптовані Росією.
За словами президента Володимира Зеленського, лише у червні 2025 року було зафіксовано 2736 атак дронами, а загалом з моменту повномасштабного вторгнення Росія використала 28 743 дрони. Ці цифри стрімко застарівають, адже щодня відбуваються численні нічні атаки на українські міста. Згідно з даними ГУР, Росія виробляє до 170 дронів “Шахед” та їхніх аналогів щодоби, і протягом року це число може зрости до 190.
Ці безпілотники вражають своєю масовістю, низькою вартістю та психологічним впливом, що становить виклик навіть для найдосконаліших систем протиповітряної оборони. У відповідь на цю загрозу, українські війська почали переходити від пасивного захисту до активних заходів, пропонуючи новітні засоби для знищення та перехоплення дронів.
Легкомоторна авіація та вертольоти: переваги та недоліки
Міністр оборони Рустем Умєров підкреслив, що Росія все частіше реалізує комбіновані атаки, одночасно застосовуючи “Шахеди”, балістичні ракети та крилаті ракети. Мета полягає в виснаженні ресурсів української ППО шляхом перенасичення виявлення та реакції на загрози. У таких умовах класичні системи, такі як IRIS-T або NASAMS, втрачають ефективність у боротьбі з дешевими цілями. Україні необхідно знайти асиметричні, економічні рішення, які забезпечать створення нової моделі повітряної оборони.
Embraer EMB 314 Super Tucano (A-29), фото: Getty Images
Серед таких рішень активно обговорюється можливість використання легкомоторної авіації для патрулювання та знищення “Шахедів”. Турбогвинтовий літак Embraer EMB 314 Super Tucano (A-29) вважається одним з найбільш підходящих варіантів з огляду на свою експлуатаційну вартість, здатність тривало залишатися в повітрі та можливість озброєння, що робить його оптимальним для повітряного патрулювання. Його потенційні аналоги — Hürkuş (Туреччина), KAI KT-1 Woongbi (Південна Корея), Pilatus PC-9 (Швейцарія) та T-6 Texan II (США) — також мають свої обмеження, проте можуть бути адаптовані для цілодобового чергування за умови належного вдосконалення.
Гелікоптер Bell AH-1Z Viper, фото: Getty Images
Також активно обговорюється розширене використання вертольотів, які продемонстрували свою ефективність у боротьбі з “Шахедами”. Наприклад, Україна може розглянути можливість закупівлі ударного гелікоптера Bell AH-1Z Viper, який оснащений всім необхідним для боротьби з повітряними загрозами. Завдяки швидкості до 350 км/год і широкому арсеналу озброєнь, Viper може стати ключовим елементом у патрулюванні та знищенні дронів. Важливо, що США мають надлишкові запаси цих гелікоптерів, і Україна вже веде переговори про їх отримання.
Інноваційні рішення: дрони-перехоплювачі та штучний інтелект
Важливою складовою сучасної боротьби є новітні системи ближньої дії, зокрема з використанням штучного інтелекту. Наприклад, Sky Sentinel — це турель, що автоматично виявляє і атакує “Шахеди”. Дана система є суттєво дешевшою у використанні порівняно з традиційними ракетними системами та вже показала вражаючі результати — шість збитих дронів за одну ніч. Ця технологія має потенціал для створення об’єктових рубежів ППО, де людський фактор може бути зведений до мінімуму.
Sky Sentinel, фото: United24 media
Крім того, відзначено розробку українських дронів-перехоплювачів, таких як квадрокоптер Sting, що продемонстрував свою ефективність у бойових умовах. Цей апарат, який може досягати швидкості 200 км/год, використовує штучний інтелект для наведення на ціль і вже успішно застосовувався під час атак на “Шахеди”.
Дрон “Жало”, фото: telegraph.co.uk
Стратегія формування інтегрованої системи
Отже, формується концепція багаторівневої боротьби з “Шахедами”, де кожен елемент має свою тактичну роль. Літаки — для тривалого патрулювання, гелікоптери — для швидкого реагування, AI-турелі — для захисту важливих об’єктів, а дрони-перехоплювачі — для виконання різноманітних завдань.
Однак важливо інтегрувати ці інструменти в єдину систему. Необхідно створити повноцінне радіолокаційне поле, яке забезпечить виявлення малопомітних цілей, передачу цілевказань у реальному часі та узгоджені дії усіх компонентів. Цей процес включає в себе комплексну інтеграцію елементів системи протидії дронам у єдину інформаційну мережу з можливостями моніторингу та автоматичного розподілу цілей.
Особливо важливою є взаємодія між Повітряними силами та Силами безпілотних систем, які повинні стати ядром нової структури боротьби з дронами, з чітким розподілом обов’язків та обміном інформацією. Без цієї координації будь-які технічні переваги можуть бути неефективними через фрагментованість реагування.
Але головною проблемою залишається недостатня швидкість реагування. Росія використовує комбінації атак, що завдають шкоду критичній інфраструктурі та цивільному населенню. Україні слід швидко адаптуватися до змін у тактиці противника, оперативно розгортаючи нові платформи.
Важливі кроки для реалізації системи
Отже, які конкретні дії повинні бути вжиті? Це невідкладні заходи, які включають:
-
Швидке масштабування виробництва дронів-перехоплювачів з їх інтеграцією в підрозділи Повітряних сил та інших структур. Слід забезпечити державне стимулювання виробництва цих систем.
-
Розгортання AI-турелей на об’єктах критичної інфраструктури й у великих містах.
-
Закупівля та адаптація літаків A-29 Super Tucano для патрулювання та знищення “Шахедів” на безпечній відстані від населених пунктів.
-
Перемовини зі США щодо передачі гелікоптерів AH-1Z Viper, включаючи навчання та підтримку.
-
Створення єдиної інформаційної системи для боротьби з безпілотниками з елементами штучного інтелекту.
-
Координуюча роль Міністерства оборони для забезпечення комплексності усіх дій на державному рівні.
Україна має потенціал для створення нової системи протиповітряного захисту, що стане не лише захистом для держави, а і прикладом для союзників. Але для цього потрібна консолідація зусиль у різних сферах. Успіх у сучасній війні залежатиме не лише від оборони, а й від вміння адаптуватися. Кожна затримка може коштувати нам дорого. Час діяти!
Оприлюднено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації, проектом, спрямованим на посилення аналітичного забезпечення у сферах національної безпеки та оборони.
