Україна очікує на чергове зміцнення системи протиповітряної оборони завдяки підтримці європейських партнерів. Уже протягом вересня Німеччина планує надати нові пакети допомоги для ППО, тоді як у Європейському Союзі розглядають український запит на фінансування закупівлі ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot. Йдеться про потреби вартістю кілька мільярдів євро.
Про підготовку нової німецької допомоги повідомив президент України Володимир Зеленський після телефонної розмови з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. За словами українського президента, відповідні пакети мають надійти вже цього місяця.
Посилення ППО залишається одним із ключових напрямів співпраці Києва та Берліна. Німеччина протягом останнього періоду не лише бере участь у постачанні необхідного обладнання, а й підтримує програми, які дають Україні можливість отримувати дефіцитні засоби для протидії ракетним атакам. Раніше Зеленський і Мерц також обговорювали додаткові антибалістичні ракети та подальшу участь Берліна в програмі PURL.
Київ і Берлін готують новий етап оборонної співпраці
Під час останньої розмови Зеленського та Мерца йшлося не лише про українську протиповітряну оборону. Окремою темою стала російська атака на аеродром у Лейпцигу, а також подальша взаємодія двох держав у сфері оборонних технологій.
Українські та німецькі команди, за інформацією Зеленського, завершують роботу над текстом Drone Deal. Майбутня домовленість має стати ще одним напрямом співробітництва оборонних секторів двох країн та сприяти розвитку технологій, необхідних для захисту України й Німеччини. Президент також повідомив про домовленість щодо особистої зустрічі з канцлером.
Співпраця у сфері безпілотних систем розвивається паралельно з проєктами у сфері ППО. Ще навесні Київ і Берлін домовилися поглиблювати оборонно-промислове партнерство, залучати інвестиції в українське виробництво та розширювати взаємодію між компаніями двох держав.
Таким чином, німецька підтримка поступово виходить за межі передачі готового озброєння. У перспективі дедалі більшу роль можуть відігравати спільне виробництво, технологічні проєкти та інтеграція українського оборонного досвіду з промисловими можливостями європейських партнерів.
ЄС розглядає багатомільярдний запит на Patriot
Ще одним джерелом посилення української ППО може стати фінансування з боку Європейського Союзу. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 2 вересня підтвердила, що Брюссель отримав новий український запит на кілька мільярдів євро. Кошти мають бути спрямовані на потреби протиповітряної оборони, зокрема на ракети-перехоплювачі PAC-3 для комплексів Patriot.
Наразі звернення Києва перебуває на розгляді держав-членів Євросоюзу. Фон дер Ляєн зазначила, що процес просувається у позитивному напрямку. Запит пов’язаний із кредитною програмою підтримки України загальним обсягом 90 млрд євро. Від червня в її межах уже було спрямовано 8,5 млрд євро на безпілотники та ракети.
Крім того, 24 серпня Європейська комісія схвалила ще 6,1 млрд євро оборонного фінансування для України. Цей пакет охоплює системи протиповітряної та протиракетної оборони, ракети, боєприпаси й радіолокаційне обладнання.
Європа та Україна працюють над власною протиракетною системою
Паралельно з поточними закупівлями Україна та європейські партнери працюють над довгостроковим проєктом FREYA. Його метою є створення власної європейської системи протиракетної оборони. Про роботу над цією ініціативою також повідомила Урсула фон дер Ляєн, говорячи про подальше зміцнення оборонних можливостей Європи та України.
Такий підхід свідчить про поступовий перехід від термінового забезпечення української армії до формування довгострокової архітектури повітряної та протиракетної безпеки. Для України першочерговим завданням залишається отримання достатньої кількості ракет-перехоплювачів і додаткових систем ППО, здатних прикривати міста, енергетичну інфраструктуру та інші стратегічні об’єкти.
Очікувані німецькі пакети, можливе фінансування закупівлі PAC-3 з боку ЄС та розвиток FREYA фактично формують кілька паралельних напрямів зміцнення повітряного щита. Частина рішень має забезпечити нагальні потреби України, тоді як спільні оборонні проєкти розраховані вже на довшу перспективу.
