Міністр фінансів Сполучених Штатів Скотт Бессент провів переговори з представниками Росії під час саміту G20. Однією з центральних тем зустрічі стало можливе просування американської ініціативи щодо припинення війни в Україні, яку пов’язують із президентом США Дональдом Трампом.
Як повідомляє Fox Business, сторони обговорювали запропонований Вашингтоном мирний план, що складається з 28 пунктів. Документ передбачає комплекс політичних і територіальних рішень, які, за задумом його авторів, мають створити основу для припинення бойових дій та подальших переговорів. Водночас окремі положення ініціативи безпосередньо стосуються українських територій і залишаються найбільш суперечливою частиною запропонованого підходу.
Мирний план передбачає територіальні поступки Україні
Серед положень плану, інформація про який була оприлюднена раніше, фігурує пропозиція щодо відведення українських військових із Донецької області. Крім того, документ допускає фактичне визнання Криму, а також Донецька та Луганська російськими територіями, зокрема з боку Сполучених Штатів.
Ще один блок пропозицій стосується ситуації на півдні України. Американська концепція передбачає можливість заморожування бойових дій у Херсонській та Запорізькій областях. Таким чином, нинішня або погоджена сторонами лінія зіткнення могла б стати основою для припинення активних військових операцій на цих напрямках.
Такі умови зачіпають принципові для Києва питання територіальної цілісності та суверенітету. Українська влада неодноразово наголошувала, що майбутні домовленості щодо завершення війни не можуть ухвалюватися без участі України. Питання юридичного статусу окупованих територій також залишається одним із ключових факторів, які ускладнюють пошук компромісної моделі врегулювання.
Сам факт обговорення 28-пунктної пропозиції американським посадовцем із російськими представниками свідчить про продовження дипломатичних контактів навколо можливого формату завершення війни. Водночас переговорний процес відбувається на тлі відсутності ознак швидкого зближення позицій Москви та Києва.
У Москві не демонструють готовності до зустрічі лідерів
Паралельно з дипломатичними контактами зберігається невизначеність щодо подальших дій російського керівництва. За оцінкою The Economist, Володимир Путін після кількох тижнів роздумів міг обрати курс на подальшу ескалацію війни. Видання припускало, що продовження протистояння може бути пов’язане не лише із зовнішньополітичними цілями Кремля, а й із прагненням російського керівника зберегти власну владу та особисту безпеку.
На цьому тлі Кремль поки не сигналізує про готовність перейти до переговорів на найвищому політичному рівні. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Москва не бачить необхідності в проведенні зустрічі Путіна з Дональдом Трампом та президентом України Володимиром Зеленським лише заради самого переговорного процесу.
За версією Кремля, особиста зустріч лідерів могла б відбутися вже на завершальному етапі — після попереднього погодження ключових параметрів потенційної угоди. Тобто в Москві розглядають саміт президентів радше як інструмент формального закріплення домовленостей, ніж як майданчик для пошуку компромісу.
Дипломатичні контакти поки не означають припинення війни
Переговори за участю Бессента показують, що американська адміністрація продовжує шукати дипломатичні механізми для реалізації власного бачення завершення російсько-української війни. Проте наявність мирного плану та контактів із представниками Москви сама по собі не гарантує переходу до політичного врегулювання.
Ключовим залишається питання, чи можуть запропоновані умови отримати підтримку України та її партнерів. Територіальні положення потенційної угоди, механізми гарантій безпеки та порядок припинення бойових дій можуть стати основними предметами суперечок у разі переходу сторін до предметних переговорів.
Поки дипломатичні консультації тривають паралельно з війною, а позиції сторін щодо її завершення залишаються суттєво відмінними. Подальший розвиток процесу залежатиме від того, чи зможуть США перетворити запропонований 28-пунктний план із політичної ініціативи на основу для переговорів, прийнятну не лише для Москви, а насамперед для України.
