Владислав Городецький

Владислав Владиславович Городецький (пол. Leszek Dezydery Władysław Horodecki) — відомий український, польський та перський архітектор, інженер, підприємець, меценат. Народився 23 травня (4 червня) 1863 року в селі Шолудьки, Брацлавський повіт, Російська імперія, та помер 3 січня 1930 року в Тегерані. Городецький відомий як автор багатьох архітектурних шедеврів, серед яких Будинок з химерами та Костел святого Миколая в Києві. Завдяки своїй творчості його часто називають «київським Гауді», порівнюючи з іспанським майстром Антоніо Гауді.

Архітектор, який зміг перетворити бетон на мистецтво, а власні фантазії — на символи Києва та культурної спадщини світу

Біографія

Владислав Городецький народився в родині польського шляхтича в селі Шолудьки, нині розташованому на території Вінницької області, Україна. Походив із шляхетного роду Городецьких, що належали до католицької шляхти гербу Корнич. Його батько, Владислав Городецький-старший, забезпечив йому можливість отримати освіту в Одеському реальному училищі Святого Павла, після чого Владислав вступив до Імператорської академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, яку закінчив у 1890 році.

Після завершення навчання архітектор переїхав до Києва, де провів більшу частину свого життя. Тут він здобув популярність як один із найталановитіших архітекторів свого часу. Він працював міським архітектором і контролював будівництво багатьох значущих об’єктів у столиці. Серед його найвідоміших проектів — Будинок з химерами, Костел святого Миколая, Караїмська кенаса, Національний художній музей України.

Городецький також був успішним підприємцем — володів цементним заводом «Тон» і використовував продукцію власного виробництва для будівництва багатьох своїх проектів. Крім архітектурної діяльності, Городецький був завзятим мисливцем і мандрівником. Він написав книгу про свою мисливську подорож до Африки, яка стала важливим джерелом для дослідників його особистості.

У 1920 році Городецький емігрував до Польщі, де працював архітектором у міністерстві громадських робіт. Пізніше переїхав до Ірану, де був головним архітектором «Синдикату зі спорудження Перських залізниць» і спроєктував Тегеранський залізничний вокзал. Архітектор помер у 1930 році в Тегерані, де й був похований.

Історичне значення

Владислав Городецький залишив незабутній слід в архітектурі Києва та інших міст, де працював. Його роботи стали символами інновацій та архітектурної сміливості, адже він використовував передові для свого часу матеріали та технології, такі як бетон. Завдяки своїм незвичайним проектам і вмінню поєднувати різні стилі, його часто порівнюють із європейськими архітектурними геніями, такими як Гауді.

Будинки, спроектовані Городецьким, стали частиною культурної спадщини України. Зокрема, Будинок з химерами є одним із найвпізнаваніших символів Києва, який вражає своєю оригінальністю та багатством декоративних елементів. Городецький також сприяв розвитку релігійної архітектури, зокрема створивши Костел святого Миколая в стилі неоготики.

Внесок Городецького в архітектуру відчутний не лише в Україні. Його роботи в Польщі та Ірані також стали важливими пам’ятками архітектури. За проектами Городецького було збудовано вокзали, казино, фабрики та багато інших споруд, які до сьогодні залишаються прикладами інженерного мистецтва.

Детальніше про історичне значення видатних постатей можна дізнатися на сайті natio.org.ua.

Вшанування пам’яті

Ім’я Владислава Городецького широко вшановане в Україні та за її межами. Вулицю в центрі Києва, де розташовані споруджені ним будинки, названо на його честь — вулиця Архітектора Городецького. Також його ім’я носить вулиця у Вінниці. На честь архітектора у 2013 році в Києві встановлено пам’ятник у Пасажі на вулиці Хрещатик, 15.

До 150-річчя з дня народження Городецького Національний банк України випустив пам’ятні монети номіналом 5 і 10 гривень. Укрпошта також не залишилася осторонь: у 2014 та 2021 роках були випущені тематичні марочні аркуші, присвячені видатному архітектору та його Будинку з химерами.

У рідному селі Городецького, Шолудьки, встановлена пам’ятна дошка на честь архітектора. Його ім’я зберігається в пам’яті багатьох людей, а його спадщина продовжує захоплювати як українців, так і туристів з інших країн.