Ліна Костенко

Ліна Василівна Костенко (народилася 19 березня 1930 року, Ржищів, Київська округа, Українська РСР) — українська поетеса-шістдесятниця, письменниця, та дисидентка. Вона є однією з найвідоміших сучасних українських поетес, що залишила глибокий слід в українській літературі. Ліна Костенко є лауреаткою Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), Ордену Почесного легіону (2022). Її твори, зокрема «Маруся Чурай» та «Берестечко», стали класикою української літератури.

Голос української совісті, що відважно стоїть на сторожі правди, свободи і культури свого народу

Біографія

Ліна Костенко народилася у вчительській родині в місті Ржищів, Київської округи. У 1936 році її родина переїхала до Києва, де вона провела більшу частину дитинства. Ліна навчалася у середній школі в робітничому селищі на Трухановому острові, а потім у школі на Куренівці. Перші вірші почала писати в шкільному віці, і вже у 1946 році її вірш було надруковано в дитячій газеті «Зірка».

Після закінчення школи, Костенко вступила до Київського педагогічного інституту, але пізніше перевелася до Московського літературного інституту ім. О.М. Горького, який закінчила у 1956 році. У цей період вона вийшла заміж за польського письменника Єжи Пахльовського і народила доньку Оксану, яка також стала письменницею та культурологом. Вдруге Ліна Костенко одружилася з Василем Цвіркуновим, українським кінознавцем, від якого мала сина Василя, що став програмістом.

Поетичний дебют Ліни Костенко відбувся в 1957 році, коли вийшла її збірка «Проміння землі», а через рік — збірка «Вітрила». Проте, вже на початку 1960-х її творчість піддалася жорсткій критиці з боку радянської влади за «аполітичність». Незважаючи на це, Ліна Костенко продовжувала писати та підтримувати український дисидентський рух. У радянський період її твори не друкувалися, але вона продовжувала працювати «в шухляду», зберігаючи свою літературну незалежність.

У 1977 році вийшла збірка «Над берегами вічної ріки», а в 1979-му був виданий її історичний роман у віршах «Маруся Чурай», який приніс їй Шевченківську премію.

Історичне значення

Ліна Костенко — символ національного відродження і боротьби за свободу слова в Україні. Її творчість є глибоко патріотичною та естетично витонченою, що дозволило їй зайняти особливе місце в українській літературі. Вона була однією з перших поетес-шістдесятниць, які кинули виклик радянській системі і зберегли свою незалежність навіть під тиском цензури та репресій. Ліна Костенко активно підтримувала дисидентський рух, підписувала листи на захист ув’язнених, брала участь у протестах проти переслідування українських інтелектуалів.

Її творчість стала джерелом натхнення для багатьох поколінь українців. Роман «Маруся Чурай» став одним із найважливіших літературних творів про історію України, зокрема про добу Хмельниччини. Костенко також писала вірші для дітей, залишивши глибокий слід у розвитку дитячої літератури.

Ліна Костенко неодноразово відмовлялася від офіційних нагород та звань, зокрема від звання Героя України, демонструючи свою незалежність і відстороненість від політики. Її творчість виходить за межі літератури, впливаючи на суспільно-політичне життя України і надихаючи борців за національну ідентичність. Докладніше про її значення можна дізнатися на сайті natio.org.ua.

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія — це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.

Вшанування

ворчість Ліни Костенко продовжує впливати на українське суспільство. Вона отримала численні нагороди і відзнаки, включно з Шевченківською премією, Орденом Почесного легіону та іншими. У 2022 році її нагородили Орденом Почесного Легіону Франції — однією з найвищих відзнак, які вручають іноземцям за внесок у розвиток культури.

Кілька вулиць у різних містах України названо на честь Ліни Костенко, а її твори вивчаються в шкільній програмі. Її ім’я асоціюється з незламністю духу і боротьбою за правду, що підкреслює важливість її ролі в українській культурі. Публічні читання її творів та літературні вечори на її честь організовуються до сьогодні.

У 2007-2008 роках на українському телебаченні проходив проєкт «Великі Українці», під час якого глядачі віддавали свої голоси за найвпливовіших і знакових особистостей в історії України. Ліна Костенко потрапила до переліку ста найвидатніших українців, зайнявши почесне 25-е місце.