На жаль, сучасна війна нагадує нам про реальність спільного життя з “драконом”, який ходить на полювання, шукаючи жертв. Ніхто не може передбачити, хто наступний стане його мішенню — кожен з тих, хто залишився в живих, може опинитися під загрозою.
Єдиний спосіб позбутися небезпеки — це знищити її. З будь-якими спробами укладення угод, поступок або примирення неможливо досягти миру.
Це пояснюється тим, що “дракон” втілює ненаситне зло, яке існує лише для власного збагачення. Просити його задовольнитися в минулому — безперспективна справа, подібно до того, як крокодила можна умовити стати вегетаріанцем. Навіть якщо він на певний час припинить полювання, це станеться тільки до наступного голоду.
Пригадуєте фільм “Список Шиндлера”? У ньому був персонаж — нацистський комендант, який без жодних причин вбивав в’язнів з балкона своєї вілли. Один із героїв зауважує, що жахливе в цих вбивствах полягає не лише в самому акті, але й у їхній випадковості, без жодної логіки.
Коли ти знаєш причину загрози, маєш певний контроль над ситуацією. Але безсистемні дії Ґьота змушували ув’язнених жити в постійному страху.
Це і є суть “логіки дракона” — алогічність і хаос, що нагадує агресію сучасного режиму, який розстрілює без жодної мети.
Ґьота засудили до страти, яка відбулася лише з третьої спроби через помилки в розрахунках. А “драконів”, які чинять зло, здатні знищити лише справжні герої — як, наприклад, святий Юрій Змієборець. Путін може згадати про долю драконів, спостерігаючи за гербом своєї держави.
