Станом на лютий 2026 року Балтійське море стало головним логістичним центром, де Росія активно розширює використання тіньового флоту. У січні 2026 року обсяги експорту сирої нафти досягли рекордних показників, незважаючи на зменшення фінансових надходжень до російського бюджету.
Новопризначений міністр оборони України Михайло Федоров у лютому 2026 року оголосив про новий план ведення військових дій, визначивши мету — позбавлення Росії економічних ресурсів. Він підкреслив важливість запровадження санкцій та співпраці з міжнародними партнерами для боротьби з тіньовим флотом, зокрема через посилення обмежень на нафтову продукцію. Федоров акцентував, що кінцевою метою є досягнення “найбільшого бюджетного дефіциту в історії РФ”, та зазначив, що ця мета ще далеко не реалізована.
Слід зазначити, що різноманітні прийоми обходу санкцій допомогли Росії встановити нові рекорди у відвантаженні, незважаючи на жорсткий тиск. У січні 2026 року морський експорт сирої нафти з балтійських портів досяг 12,7 мільйона тонн, що стало найвищим значенням з моменту моніторингу.
Попередній рекорд був зафіксований у жовтні 2025 року і становив 11,8 мільйона тонн. Це зростання стало наслідком перенаправлення зовнішньоекономічних потоків через удари українських військових по інфраструктурі в Чорному та Азовському морях, які ускладнили стабільну роботу танкерів у цих водах. Важливість Балтики зросла через наявні проблеми з іншими транспортними маршрутами, оскільки далекосхідні порти переповнені, а арктичні маршрути ускладнені льодовими умовами та обмеженнями для проектів на кшталт “Арктик СПГ-2”.
Зростання активності в балтійських портах, таких як Приморськ і Усть-Луга, свідчить про загальну тенденцію до стагнації нафтопереробної промисловості в Росії. Через регулярні атаки українських дронів на НПЗ обсяги переробки нафти в Росії знизилися до найнижчого рівня за останні 15 років, сягнувши близько 262,3 мільйона тонн у 2025 році. Це призводить до необхідності експортувати надлишки сирої нафти, у першу чергу, до Китаю та Індії.
У січні 2026 року загальний морський експорт нафти з Росії склав 25,3 мільйона тонн — на 4 мільйони тонн більше, ніж у січні 2025 року.
Балтійський регіон став основним бенефіціаром цієї стратегії, зафіксувавши 12-відсоткове зростання експорту нафтопродуктів у січні порівняно з груднем 2025 року. Цей успіх, однак, є крихким, оскільки базується на старих кораблях та складних логістичних схемах. Кількість танкерів, які забезпечили експорт у січні, досягла рекорду — 106 одиниць.
Трансформація логістичних маршрутів також пов’язана зі зупинкою прокачування нафти через трубопровід “Дружба”. Після атаки на насосну станцію в Альметьєвську компанія “Транснєфть” змушена була зменшити обсяги постачання нафти на 250 тисяч барелів на добу. Це додатково ускладнює роботу портової інфраструктури Балтики, яка вже працює на межі своїх можливостей.
Також слід зазначити, що недавні суворі льодові умови в Фінській затоці значно ускладнили судноплавство, змусивши Росію залучати атомні криголами для проведення танкерів. Це підкреслює критичну залежність Росії від балтійського коридору як останнього життєздатного маршруту.
Тіньовий флот став істотним елементом механізму транспортування вуглеводнів, вміщуючи сотні неформальних компаній, старі судна й складні фінансові мережі. За даними січня 2026 року, близько 47,7% усієї балтійської нафти транспортувалося танкерами, які вже підпадали під західні санкції.
Важливу роль у цій екосистемі грає мережа 2Rivers, що контролює понад 175 компаній і десятки танкерів. Вона тісно інтегрована з державними структурою “Роснєфть”, що дозволяє обходити обмеження. Частка “Роснєфті” та “Лукойла” в експорті зменшилася, натомість нові гравці, такі як Redwood Global Supply, зайняли їхню частину, ускладнюючи контроль за санкціями.
Незважаючи на рекордні обсяги експорту, економічна ефективність російського нафтового сектора демонструє падіння. Дисконт на російську нафту марки Urals у лютому 2026 року суттєво зріс до 30,62 долара за барель. Це зумовлено посиленням санкційного тиску, зокрема, Індія скоротила закупівлі російської нафти на 12% у січні 2026 року.
Загальні доходи Росії від експорту викопного пального впали до найнижчого рівня з початку повномасштабного вторгнення, склавши близько 464 мільйонів євро на день. Здійснення подальших атак на нафтопереробну та експортну інфраструктуру українськими військовими привело до значних прямих втрат.
Аналіз ситуації ліквідує можливість російському експорту далі розвиватися, на тлі існуючих санкцій та блокад. Прогнозується, що в 2026 році доходи від експорту нафти можуть знизитися до 112 мільярдів доларів. Це створює критичний дефіцит у бюджеті країни, змушуючи її скорочувати військові витрати.
Отже, незважаючи на зростання обсягів експорту через Балтику, це всього лише свідчить про ті значні поточні проблеми, з якими стикається російська економіка. Власна інфраструктура і механізми не відповідають вимогам, не гарантують безпечне транспортування, а, отже, постійно ставлять під загрозу фінансову стабільність держави.
