Генерал-майор СБУ Євгеній Хмара стане виконувачем обов’язків міністра оборони України. Багаторічний офіцер спецслужби, який пройшов шлях від бійця елітного підрозділу до керівника Центру спеціальних операцій “А”, отримав нове призначення на тлі масштабного оновлення уряду. Його ім’я давно пов’язують із проведенням найскладніших бойових операцій під час повномасштабної війни, хоча сам генерал традиційно залишається непублічною фігурою.
Шлях спецпризначенця до керівництва СБУ
Через специфіку служби у відкритих джерелах про Євгенія Хмару збереглося небагато інформації. Відомо, що свою кар’єру він будував у лавах Центру спеціальних операцій “А” Служби безпеки України, куди вступив ще у 2011 році. За роки служби він пройшов шлях від офіцера до командувача одного з найбоєздатніших спецпідрозділів країни, а у 2023 році очолив “Альфу”.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії Хмара безпосередньо долучився до оборони Київщини. Після звільнення північних областей він продовжив виконувати бойові завдання на сході України, зокрема на Донецькому напрямку, де українські сили вели запеклі бої з російськими військами.
На початку 2026 року президент України Володимир Зеленський призначив генерал-майора виконувачем обов’язків голови СБУ після кадрових змін у відомстві. Тепер військовий отримав ще одну відповідальну місію — очолити Міністерство оборони у статусі виконувача обов’язків до подальшого розгляду його кандидатури парламентом.
Операції, що стали знаковими для війни
Під командуванням Євгенія Хмари спецпризначенці Центру спеціальних операцій “А” реалізували низку резонансних бойових операцій, які суттєво вплинули на перебіг війни.
Однією з найважливіших стала операція зі звільнення острова Зміїний. Контроль над стратегічним об’єктом у Чорному морі мав критичне значення для безпеки морських шляхів та українського узбережжя. Саме Хмара керував підготовкою та проведенням цієї спецоперації.
Не менш відомою стала операція “Павутина”, у якій оператори безпілотних систем спецпідрозділу виконували одну з ключових ролей. Завдяки сучасним технологіям українським військовим вдалося завдати відчутних втрат противнику.
Підрозділ також регулярно проводить високоточні удари по військовій інфраструктурі в глибокому тилу Росії. Серед уражених цілей — аеродроми, склади боєприпасів, підприємства оборонної промисловості, нафтопереробні заводи, а також об’єкти, пов’язані з виробництвом керованих авіабомб і безпілотників.
За оцінками українських військових, Центр спецоперацій “А” стабільно входить до числа найрезультативніших підрозділів Сил оборони. Використовуючи сучасні безпілотні комплекси, його бійці знищили російську військову техніку на мільярди доларів. На початок 2026 року підрозділ мав на своєму рахунку понад 1800 знищених танків, а також тисячі одиниць бронетехніки, артилерійських систем, засобів протиповітряної оборони та комплексів радіоелектронної боротьби.
За особисту мужність і внесок у захист держави Євгеній Хмара був нагороджений усіма трьома ступенями ордена Богдана Хмельницького, орденом “За мужність” III ступеня, а також відзнакою “Хрест бойових заслуг”.
Чому призначення Хмари стало важливим
Призначення генерал-майора відбулося на тлі масштабного оновлення уряду. Верховна Рада затвердила новий склад Кабінету Міністрів, сформований після кадрових рішень президента Володимира Зеленського. Водночас посади міністра оборони та міністра закордонних справ залишилися незаповненими, оскільки кандидатури на них відповідно до Конституції подає глава держави.
Якщо із зовнішньополітичним відомством очікується повторне призначення чинного керівника, то навколо Міністерства оборони кадровий процес виявився значно складнішим. Попередні варіанти перестановок викликали активне обговорення як серед народних депутатів, так і в суспільстві.
На цьому тлі рішення довірити керівництво оборонним відомством кадровому військовому та командиру із практичним бойовим досвідом стало одним із ключових кадрових кроків влади. Якщо кандидатуру Євгенія Хмари надалі підтримає Верховна Рада, він може очолити Міністерство оборони вже як повноцінний міністр.