Влада Вірменії більше не використовує формулювання про Росію як стратегічного союзника у своїх програмних документах. У затвердженій урядовій програмі на 2026–2031 роки Москва не отримала такого статусу, хоча Єреван і надалі планує підтримувати та розвивати двосторонні відносини.
Причини зміни формулювань пояснив прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян. За його словами, після подій вересня 2022 року говорити про стратегічне партнерство з РФ та Організацією договору про колективну безпеку стало складно. Вірменська влада вважає, що тоді механізми безпеки, на які розраховувала країна, фактично не спрацювали.
Пашинян пояснив, чому Москва втратила особливий статус
Глава вірменського уряду наголосив, що ключовим фактором стала позиція Росії та ОДКБ під час загострення ситуації у 2022 році. На думку Єревана, союзники не виконали взятих на себе зобов’язань у сфері безпеки.
«Все відбувалося на ваших очах. Якщо я напишу “стратегічне партнерство”, ви запитаєте: що сталося у вересні 2022 року? ОДКБ та Росія не виконали своїх зобов’язань у сфері безпеки? Не виконали», — заявив Пашинян.
Водночас нова програма уряду не передбачає повного згортання контактів із Москвою. У документі йдеться про намір Вірменії трансформувати та поглиблювати партнерські відносини з Росією. Принципова відмінність полягає саме у відсутності визначення РФ як «стратегічного союзника».
Таким чином, Єреван не оголошує про припинення двосторонньої співпраці, однак змінює політичне трактування відносин. Це відображає процес дистанціювання від колишньої моделі безпеки, який триває вже кілька років.
Вірменія заморозила участь в ОДКБ
Одним із найбільш помітних сигналів погіршення відносин із традиційними партнерами стало рішення Вірменії щодо ОДКБ. У 2024 році Єреван оголосив про фактичне заморожування своєї участі в організації. Пашинян пояснював такий крок тим, що структура не виконала зобов’язань перед країною у сфері колективної безпеки.
Згодом Міністерство закордонних справ Вірменії повідомляло, що держава утримується і від фінансування діяльності ОДКБ. Водночас формального виходу країни з організації не відбулося.
У Москві ситуацію трактували інакше. Володимир Путін раніше заявляв, що Вірменія юридично продовжує залишатися членом ОДКБ та підтримує ухвалені організацією рішення, хоча представники Єревана не беруть участі в її засіданнях.
Розбіжність у позиціях демонструє складний характер нинішніх відносин: Вірменія поступово відмовляється від активної участі в механізмах, які раніше були важливою частиною її безпекової політики, але поки не розриває відповідні зв’язки остаточно.
Єреван одночасно рухається до зближення з ЄС
На тлі охолодження відносин із Москвою Вірменія дедалі активніше розглядає європейський напрямок зовнішньої політики. Раніше Пашинян повідомив про підготовку офіційної заявки країни на вступ до Європейського Союзу.
За словами прем’єра, питання європейської інтеграції у перспективі має бути винесене на загальнонаціональний референдум. Однак голосування планують провести після того, як Єреван і Брюссель узгодять відповідну дорожню карту та стане зрозумілим подальший формат зближення.
Водночас вірменська влада поки не вважає необхідним організовувати окремий референдум, який би ставив громадян перед прямим вибором між Європейським Союзом та Євразійським економічним союзом. Тобто рух у напрямку ЄС на цьому етапі не означає автоматичної та негайної відмови від усіх чинних форматів економічної взаємодії на пострадянському просторі.
Політична дистанція між Єреваном і Москвою при цьому стає дедалі помітнішою. Під час однієї із зустрічей із Путіним Пашинян окремо наголошував на внутрішньополітичній ситуації у Вірменії, заявивши про відсутність політичних в’язнів та наявність свободи слова.
Вилучення визначення Росії як стратегічного союзника з урядової програми на 2026–2031 роки стало ще одним свідченням перегляду зовнішньополітичних орієнтирів Єревана. Вірменія не відмовляється від співпраці з РФ, однак дедалі чіткіше демонструє намір будувати відносини з Москвою в іншому форматі та паралельно поглиблювати контакти з Європейським Союзом.
