26 червня у Українському кризовому медіацентрі відбулася панельна дискусія, організована Координаційним штабом з питань військовополонених.
У заході взяли участь рідні полонених і зниклих безвісти Захисників, звільнені військові, представники громадських організацій, МІПЛ, Офісу Генпрокурора, Національної поліції, а також психологи та журналісти.
Учасники ділилися власним досвідом, обговорювали фіксацію злочинів, скоєних Росією, та питання підтримки сімей. Зі своєї сторони, присутні наголосили на важливості підвищення обізнаності щодо теми полонених і зниклих безвісти.
Голова Координаційного штабу Кирило Буданов зазначив, що всі випадки незвичайного поводження російських військових з українськими громадянами документуються, проте наразі найголовніше – повернути їх додому.
“Ви представляєте тих, хто не має можливості висловитися. Ви — частина цієї битви, і я хочу, щоб ви знали, ми — з вами,” — підкреслив він.
Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони Андрій Юсов зазначив, що, окрім повернення терміново з полону, є низка інших важливих завдань, зокрема поліпшення умов утримання українців в Росії та притягнення до відповідальності винних у злочинах проти них.
“Такі зустрічі є частиною інформаційної та правозахисної кампанії, спрямованої на захист прав полонених та їхніх родин. Це також інструмент для привернення уваги міжнародної спільноти до проблем, з якими стикається Україна,” — зазначив він.
Психологічний стан після повернення з полону
Психолог Ганна Мокроусова, голова громадської організації “Блакитний птах”, повідомила, що процес повернення із заточення супроводжується “шоковим” станом.
Вона пояснила, що в цей період людині важко сприймати інформацію і концентруватися. Це відчуття, коли з одного боку, здається, що всі знову вдома, а з іншого, важко навіть дихати через шок.
Мокроусова відзначила, що на цьому етапі важливо, щоб рідні не тільки підтримували, а й забезпечували певний захист, щоб близькі не говорили те, до чого не готові.
У перші дні після звільнення, людина може зіткнутися з безсонням та нерозумінням свого становища, і рідним потрібно це прийняти. Вона акцентувала на важливості підтримки з боку Міністерства оборони, що включає як медичне лікування, так і обмежене спілкування для відновлення.
Відвертість колишнього військовополоненого
Колишній полонений Максим Буткевич зазначив, що катування та неналежне ставлення до ув’язнених в Росії — це системне явище.
“Це не окремі випадки, це загальний підхід, що застосовується різними методами і в різних умовах утримання. Це відображає явне нехтування міжнародними гуманітарними нормами,” — підкреслив він.
Він додав, що страждання одного бійця чи цивільного супроводжуються болем для численної кількості людей, які стосуються цієї особи.
Погляд дружини полоненого на суспільну підтримку
Олена Кременецька, дружина морського піхотинця, який вже 38 місяців знаходиться в полоні, зауважила, що всі державні структури об’єднані у своїх зусиллях щодо підтримки полонених та їхніх родин.
“З кожним роком ми відчуваємо все більшу підтримку від суспільства. До нашої справи долучається все більше людей, які виходять на акції, в тому числі за кордоном, щоб нагадати світу про українців, які залишаються в полоні,” — зазначила вона.
- 26 червня Україна та Росія провели черговий етап обміну полоненими, в рамках якого до України повернулися військовослужбовці ЗСУ, Національної гвардії та Державної прикордонної служби.
