Батькова фінансова підтримка під час навчання в університеті є важливою, адже без неї студент ризикує стикнутися з серйозними фінансовими труднощами. Більш того, інші потенційні спонсори можуть погодитися на допомогу, тільки якщо побачать, що найближче оточення студента також готове його підтримати.
Проте, така підтримка має умову: середній бал студента в навчальному закладі повинен становити не нижче 4.0 за п’ятибальною системою. Це вимагає значних зусиль, організації часу на навчання та скорочення розваг, які часто забирають багато часу. Багато студентів стикаються з цими викликами.
Коли студент зрештою вмовляє батьків знизити вимоги до його успішності з 4.0 до 3.0, постає питання: чи є це перемогою чи поразкою?
З точки зору уряду, така зміна є позитивним кроком.
У 2014 році, беручи участь у переговорах з Міжнародним валютним фондом, я зрозумів, що фонд не цікавиться тим, чи сплачують підприємці податки. Їх головним пріоритетом було визначити, як країна сплачує свої борги. В цей час я просив фонд звернути увагу на чистоту державних закупівель, щоб полегшити процес ухвалення відповідного закону на внутрішньому рівні.
МВФ зосереджувався виключно на дефіциті державного бюджету, оскільки їх цікавило, чи зможе країна вчасно повернути позики. Безумовно, фінансування з країн, таких як США та з боку ЄС, залежало від рішень МВФ та інших міжнародних фінансових інститутів.
Слід також зазначити, що під час розгляду інвестиційних проектів міжнародні компанії завжди запитують про позицію МВФ. Їх насторожують будь-які сигнали про відсутність стабільності у фінансовій політиці.
Нам варто згадати також, що зниження податків без відповідного скорочення державних витрат може призвести до зменшення доходів бюджету та збільшення дефіциту. Наразі цей дефіцит значний, досягнувши понад 20% від ВВП, і хоча війна є однією з причин, інші фактори, такі як бездіяльність, марнотратству та популізм, також відіграють роль.
Уряд активно намагається знайти шляхи для скорочення дефіциту, але схоже, що прогрес у підвищенні продуктивності через інновації не є пріоритетом. Незважаючи на потребу в конкурентоспроможності, уряд, зокрема Мінфін, проявляє обережність щодо підприємницької активності та часто тяжіє до популістських заходів, що ніколи не покращить ситуацію.
Отже, чим саме уряд може похвалитися в переговорах з МВФ, залишається неясним. Тому важко говорити про перемогу в даному контексті.
