Справжня безпека України може бути забезпечена лише розпадом Російської Федерації. Ця думка неодноразово висловлювалася експертами, які підкреслювали, що війна проти України може призвести до дестабілізації в Росії та посилити сепаратистські настрої в національних республіках і регіонах. Проте, об’єктивні ознаки такого розвитку подій не спостерігаються.
Протягом останніх десятиліть процес русифікації в Росії зріс до небачених масштабів, при цьому регіональний сепаратизм значно послабився. У 90-ті роки національні рухи були активні, проте після жорстокого придушення Чеченської республіки вони зазнали поразки, що ще більше посилило контроль центральної влади.
Таким чином, Російська Федерація нині постає не як імперія, а як її уламок, який не шкодує за втраченими землями, а сприймає їх як зону свого впливу. Після розпаду Радянського Союзу Україні та іншим колишнім республікам слід було забути про минуле. Росія ж, навпаки, прагнула відновити свій вплив, реалізуючи інтеграційні ініціативи та втручаючись у справи сусідів.
Погляди еліт щодо безпеки змінилися після початку великої війни проти України, що продемонструвало реальне ставлення Кремля до їх державності. Лідери країн, які раніше могли сумніватися у своєму статусі, тепер стали шукати нових спонсорів безпеки поза межами Росії.
Це свідчить про процес дестабілізації імперії, який може призвести до її знову відновлення, але більше ймовірно — до остаточного краху. Можливо, без війни цей процес тривав би довго, проте агресія російського керівництва проти України прискорила ці події.
Відзначено, що Путін не зміг виконати основне завдання з відновлення імперії — підкорення України, перетворивши її на тривалого ворога і налякавши інші пострадянські країни. Таким чином, етап російського імперського проєкту наближається до завершення, повертаючи державний курс до Азії, що є контрастом до попередньої орієнтації на Європу. Ця ситуація ілюструє, що прагнення до втраченої імперії, неминуче призводить до нових викликів та загроз.
