На перший погляд, це може здатися дивним. Головним захисником прав етнічних угорців у світі завжди вважався Віктор Орбан. Але чи справді його головний опонент слідує цій позиції?
Насправді, захист угорців з боку Орбана завжди був вибірковим. Він заступався за них у тих країнах, де розраховував на політичний тиск, але не завжди дбав за їхнє благополуччя. Така тактика не є новою: авторитарні лідери в історії часто використовують національні меншості для власних цілей.
Навіть на прикладі найбільш радикального націоналіста, як Адольф Гітлер, видно, що захист прав національної групи часто буває непослідовним. Хоч фюрер активно відстоював інтереси німців у Чехословаччині, він не виявляв жодної підтримки до німецькомовного населення в італійській частині Тиролю.
Схожа ситуація спостерігається і з Володимиром Путіним. Хоча він регулярно підкреслює необхідність захисту “російськомовних”, в той же час він байдужий до обставин російських громадян у Туркменістані, де їх примушують відмовлятися від громадянства.
Тому, коли ви бачите чергового “захисника” національних прав, варто запитати, в яких ситуаціях він не виступає на їхню користь.
