Мріючи про вибух парламенту з 36 бочками пороху, став символом протестів: 456 років тому з’явився Ґай Фокс

Від спроби зруйнування парламенту до культурного символу – постать Ґая Фокса пройшла крізь сторіччя, ставши олицетворенням протесту, зокрема завдяки популярному фільму “V означає Вендетта”.

Біографія в епохальному контексті

Гравюра Фоукса, створена в 1605 році, фото: Вікіпедія

Ґай (Гвідо) Фокс з’явився на світ 13 квітня 1570 року в Йорку (Англія) у сім’ї протестантського юриста церковних судів Едварда Фокса. Батько помер, коли Ґаю було лише 8-9 років, а мати знову вийшла заміж за католика. Це стало причиною переходу юного Фокса в католицтво, незважаючи на переслідування прихильників цієї віри в Англії після Реформації.

У 1593 році, приблизно у віці 23 років, Фокс вирушив до Нідерландів і вступив до іспанської армії, беручи участь у Вісімдесятилітній війні. Він виявився хоробрим солдатом, а згодом дослужився до молодшого офіцера. Його військова кар’єра включала боях під Кале та спроби переконати іспанського короля Філіпа III влаштувати вторгнення до Англії для захисту католиків.

Фокс, завдяки своїм навичкам у вибухівці та відданості католицизму, став ідеальним кандидатом для радикальних дій. У той час католики в Англії піддавалися переслідуванням, а правління Якова I, що розпочалося у 1603 році, стало розчаруванням для них, оскільки король продовжив антикатолицьку політику.

Причини та розвиток Порохової змови

Гравюра змовників, фото: Вікіпедія

Ініціатором змови був Роберт Кейтсбі, католик, розчарований у надіях на релігійну толерантність. У 1604 році він зібрав групу з близько 13 однодумців, включно з Томасом Вінтером та Томасом Персі. Їхньою метою було підірвати Палату лордів 5 листопада 1605 року під час урочистого відкриття парламенту, що передбачало присутність короля Якова I, королеви та протестантської еліти.

План полягав у знищенні верхівки влади та встановленні католицького правління через викрадення малолітньої принцеси Єлизавети. Фокса завербували в Нідерландах у квітні 1604 року, де він під псевдонімом Джон Джонсон орендував підвал під Палатою лордів, накопичив 36 бочок пороху і планував підпалити ґніт, після чого втекти.

Однак змова розгорталася таємно: копали тунель, перевозили порох. В жовтні 1605 року один із учасників надіслав анонімного листа з попередженням лорду Монтіглу про небезпеку, що призвело до перевірки підвалу, де Фокса затримали разом з порохом.

Можливі наслідки успішної змови та причини провалу

Якщо б план спрацював, вибух знищив би короля, принца Генрі та більшість лордів, що в свою чергу призвело б до вакууму влади і можливої громадянської війни між католиками та протестантами. Це могло б навіть змінити хід європейської історії, послабивши протестантські держави.

Змова не вдалася через витік інформації, недостатню конспірацію та підозри влади. Фокса схопили в останній момент, а решта змовників або загинули, або були затримані. 27 січня 1606 року суд виніс вирок щодо вцілілих — страта через повішення та четвертування. Фокс, останній зі змовників, помер 31 січня 1606 року, уникнувши жахливих тортур, але його тіло все ж таки четвертували.

Культовий статус Ґая Фокса: від зрадника до символу опору

фото: Вікіпедія

Великобританія почала відзначати провал змови 5 листопада як “Ніч Ґая Фокса” або Bonfire Night. Цього дня запалюють вогнища, спалюють опудала Фокса та влаштовують феєрверки. Спочатку концепція свята була антикатолицькою, але згодом перетворилася на сімейне свято з веселощами.

Діти готуються до святкування Ночі Гая Фокса (1954), фото: Вікіпедія

Справжній культовий статус Фокс отримав у XX столітті, ставши символом бунту. Графічна новела “V означає Вендетта” та її екранізація підштовхнули розширення його популярності. Головний герой носить маску, стилізовану під Ґая Фокса, а фраза “Пам’ятай 5 листопада” стала гаслом протесту.

Останнім часом маска Фокса стала популярною серед анархістів, антиглобалістів та хактивістів, символізуючи анонімність та опір владі. Цей образ став одним з найвпізнаваніших символів протистояння, незважаючи на те, що реальний Фокс був релігійним фанатиком.

Таким чином, Ґай Фокс залишається суперечливою постаттю: для одних – зрадник, для інших – борець зі несправедливістю. Його історія демонструє, як навіть невдалий план може стати символом опору, а маска з його зображенням продовжує лякати владу понад чотири століття по тому.