Електронний спорт в Україні проходить етап глибокої трансформації — про це розповів Максим Кріппа, інвестор, президент UESF та власник кіберспортивного клубу NAVI, в інтерв’ю для BrandVoice (Forbes Ukraine). Кріппа зауважив, що інтерес до кіберспорту в Україні демонструє стійке зростання. За його словами, цей напрям уже давно не обмежується вузьким колом фанатів — він поступово інтегрується в ширший культурний контекст і набуває рис масового явища.
Кріппа наголосив: головні зміни відбуваються не лише на рівні глядацької уваги. Зростає також економічна вага сектора. Ще 2022 року український ринок оцінювали у десятки мільйонів доларів, і з того часу динаміка не сповільнилася.
Максим Кріппа зазначає, що кіберспорт проходить фазу не просто зростання, а поколінної зміни. Це, зокрема, пояснює постійне розширення аудиторії. За оцінками, кількість глядачів кіберзмагань щороку зростає на 30–40%, що свідчить про стабільну динаміку інтересу.
На його думку, така швидкість розвитку дає підстави вважати, що електронний спорт поступово наближається до статусу, співставного з традиційними дисциплінами — і за масштабом, і за впливом.
Сучасна модель кіберспортивного ринку
Максим Кріппа окреслює основних гравців кіберспортивного ринку: це видавці, які володіють правами на ігри та контролюють екосистему; турнірні оператори, клуби й організації, а також компанії, що займаються трансляціями. Для кожної гри формується окрема модель взаємодії, зі своїми правилами та схемами монетизації.
Як приклад, Кріппа наводить Riot Games — компанія одночасно виступає як видавець і турнірний організатор. Натомість Valve обирає інший підхід: передає права на проведення подій стороннім структурам на кшталт ESL, BLAST чи PGL. Така модель відкриває більше можливостей для команд, медіа й партнерських форматів.
Окрема роль — за бродкастерами, які купують права на трансляцію матчів. Maincast, наприклад, володіє ексклюзивом на українськомовне висвітлення низки топових подій. Утім, за словами Кріппи, в деяких випадках і самі стримери можуть вести трансляції без офіційної ліцензії — якщо видавець це дозволяє.
Він також акцентує: варто розрізняти команду та організацію. Команда може бути частиною великої мультигеймінгової структури, а може існувати автономно. Участь у турнірах відбувається як через відбіркові етапи, так і за прямим запрошенням від організаторів.
Економіка кіберспорту: як заробляють клуби на прикладі NAVI
На початку становлення професійного кіберспорту більшість клубів фактично трималися на спонсорській підтримці. У деяких випадках до 99% усіх надходжень забезпечували саме партнери. Призові тоді мали скоріше символічне значення, а бізнес-модель залишалася вразливою: достатньо було втратити одного великого спонсора — і клуб ризикував опинитися на межі припинення діяльності.
Зараз ситуація суттєво змінилася. Клуби з усталеною позицією, як-от NAVI, мають набагато ширший спектр джерел доходу. Це не лише спонсорські контракти, а й прибуток від цифрового контенту (зокрема, персоналізованих предметів у CS), роялті за використання бренду, угоди з турнірними операторами та видавцями, прибутки з мерчу, а також призові виплати. Як зазначає Максим Кріппа, фінансова структура NAVI приблизно така: 30% надходить від спонсорів, ще 30% — від стратегічних партнерств, 20% формують digital-продажі та роялті, близько 15% — це турнірні виграші, решта припадає на продаж фірмового мерчендайзу.
Що ж до самих гравців, то їхній дохід зазвичай складається із зарплати, бонусів із призових, доходів від цифрових активів, а також — у деяких випадках — з особистих рекламних контрактів. Якщо клуб дозволяє такі співпраці, частину доходу отримує й організація.
Погляд Максима Кріппи на майбутнє UESF
Нагадаємо, що у лютому 2025 року стало відомо, що Максим Кріппа став президентом UESF. Він наголошує: Федерація кіберспорту України не має наміру ставати закритим регуляторним органом, із яким складно налагодити діалог. Навпаки — у фокусі Федерації залишається прозора й жива взаємодія з державою, спільнотою та гравцями. Одним із пріоритетів є побудова чіткої системи національних чемпіонатів, де участь і комунікація не ускладнюються бюрократією.
Водночас UESF не обмежується організаційною роллю — у планах багато соціальних і просвітницьких ініціатив. Серед них — розвиток шкільного та студентського кіберспорту, створення платформ для знайомства нової аудиторії з індустрією, а також інтеграційні програми для ветеранів, де кіберспортивні змагання можуть стати частиною процесу повернення до мирного життя.
Особлива увага — підтримці української професійної сцени. У Федерації вже триває робота над довгостроковою стратегією, яку планують представити найближчим часом. За словами Кріппи, ключова мета — продемонструвати світові потенціал українського кіберспорту. Щоб імена наших гравців звучали поруч із визнаними атлетами, а український прапор дедалі частіше з’являвся на міжнародній кіберспортивній арені — так само, як у традиційних видах спорту.
