-
Під час своїх переговорів на Алясці, Путін зміг переконати Дональда Трампа у важливості досягнення угоди для припинення бойових дій. Ключовим моментом у цих переговорах є формула: “Спочатку мир, а потім переговори“. Ця формула визначає перспективи миру і ставить питання, чи можливий він у найближчій перспективі.
-
Трамп обрав стратегію залякування Росії, попереджаючи, що у разі відмови від припинення війни, країна може суттєво втратити прибутки від нафти. При цьому, загроза використання ракет Tomahawk залишається важливим інструментом для США: якщо Росія продовжить військові дії, українські Tomahawk можуть націлитися на важливі нафтоперевалки в Балтиці.
-
Стратегія Путіна, в свою чергу, полягає в затягуванні переговорів та пропозиціях про видобуток рідкісноземних елементів у Росії. Він також демонструє готовність до мобілізації, що свідчить про намір завдати удару по Європі. Основна мета – обміняти спокій НАТО на контроль над Україною, і наша задача полягає у запобіганні цьому.
-
Важливою червоною лінією для Путіна наразі є Донбас. Для нього зупинити війну без контролю над цим регіоном також означатиме загрозу для свого життя.
-
Запланована зустріч у Будапешті (яка, по суті, може бути скасована) є частиною подвійної гри Трампа. Він підтримує угорського прем’єра Орбана перед виборами у 2026 році, проте основна мета полягає в отриманні певної основи для переговорів з Китаєм. Важливо, що на даний момент Росія не може стати повністю залежною від Китаю.
Ідеалом для Трампа буде досягнення якогось варіанту миру, а якщо це не вдасться, тоді пріоритетом буде запобігання спільній позиції Росії та Китаю. Хоча, на думку оглядачів, роль Москви у світовій політиці значно переоцінюється.
Наразі жірогідність миру вкрай низька, хоча й вища за нуль.
