Сувора міграційна політика стала ключовим напрямком передвиборчої кампанії Дональда Трампа. Вже через кілька днів після його інавгурації з’явилася інформація про плани Імміграційної та митної служби США (ICE) щодо арешту 1300 – 1500 осіб щоденно. Згодом стало відомо, що адміністрація Трампа в той період розглядала можливість депортації громадян третіх країн до України.
У загальному планується депортація близько мільйона нелегалів зі США протягом року.
Коментар представника USCIS Метью Трагесера в кінці квітня засвідчив, що перші 100 днів нової адміністрації скасували “гуманітарну” політику попередника, що призводила до зловживань в імміграційній системі. “Іноземці, які прагнуть жити і працювати в США, повинні дотримуватись законів або залишити країну”, – підкреслив він.

Звісно, нова міграційна політика вплинула на українців, які переїхали до США після початку війни — понад 240 тисяч осіб, які отримали статус за програмою Uniting for Ukraine, наразі опинилися в невизначеності через її призупинення.
Очікують зміни в програмі Uniting for Ukraine
Роман Костюк, співорганізатор українського фестивалю на Стейтен Айленді, зазначає, що наразі існує дві основні імміграційні програми для українців: Uniting for Ukraine (U4U) та статус тимчасового захисту (TPS). За його словами, більшість українців радять подавати заявки на TPS, оскільки цей статус набагато ширший та охоплює більше країн. Він також підкреслив, що більшість новоприбулих українців вже подали такі заявки.
Kостюк додав, що заяви прийняті, але поки немає інформації щодо результатів. Досі не було підтверджених випадків отримання статусу тимчасового захисту, що залишає українців у невизначеності, хоча багато з них влаштувалися на роботу та їхні діти навчаються в школах.
Роман також зазначив, що в травні мають оголосити нові умови програми U4U. Він з’ясував, що термін паузи, введеної адміністрацією Трампа, завершується цього місяця, тому зміни можуть бути опубліковані на сайті Міграційної служби.
Проблеми у тих, хто порушив міграційні правила
Олена Бондарук, яка мешкає в США майже 20 років, повідомила, що українці, які залишились без статусу або є нелегальними, змушені відкластись на невизначений термін. Вона підкреслила, що більшість людей проявляють невизначеність у планах, отримуючи інформацію про можливу депортацію, а потім спростування цього, що наводить на думку про безвихідність ситуації.
Важче всього українцям, які порушили міграційні правила, зокрема тим, хто залишився понад дозволений термін за туристичними візами чи перетнув кордон з Мексикою. Олена розповіла про знайому, яка, порушивши правила, дісталась США через Мексику з дитиною та отримала статус, але тепер живе в умовах невизначеності.
Kостюк також зазначив, що фактично не залишилось українців на території США в нелегальному статусі, адже під час адміністрації Байдена багато могло отримати статус тимчасового захисту. За даними Світового конгресу українців, на американських територіях проживає понад 1 мільйон українців, хоча більшість з них прибули ще до початку повномасштабного вторгнення.
Згідно з інформацією Романа Костюка, українська громада в Нью-Йорку налічує приблизно 200 тисяч осіб, які активно підтримують новоприбулих.
“Відомо, що українці, які виросли або живуть у США понад 20 років, охоче готові допомагати новим приїжджим. Вони працевлаштовують їх на свої підприємства або надають житло. Багато людей, які приїхали після вторгнення, мають добрі стартові умови, тому швидко адаптуються та шукають шляхи до розвитку. Проте за умов призупинення програми U4U кількість нових прибульців значно зменшилась”, – зазначив Костюк.
Зміни у ставленнях до біженців
Анна Муха з Нью-Джерсі зазначає, що з моменту нової адміністрації американці стали більше зосереджені на своїх економічних проблемах, ніж на долі біженців з України. Вона підкреслила, що тепер в усьому акцент ставиться на підтримку власної економіки, що вплинуло на сприйняття мігрантів.
Олена Бондарук згодна з цим, відзначаючи, що ставлення до мігрантів не змінилося, проте американці більше зосереджені на особистих проблемах. Вона зазначила, що в минулому місцеві жителі активно підтримували біженців, але тепер, умовно кажучи, доводиться “приготуватись до удару” самостійно.