Олександр Архипенко

Олександр Порфирович Архипенко (1887–1964) — видатний український та американський скульптор і художник, один із піонерів кубізму в скульптурі. Його творчість мала великий вплив на розвиток модернізму в образотворчому мистецтві, а його інноваційний підхід до форми та простору суттєво змінив розуміння скульптури у XX столітті. Архипенко вперше використав увігнутість, пустоти та поліхромію як художні елементи скульптури. Його новаторські ідеї зробили його ім’я синонімом авангардного мистецтва. Архипенко є почесним членом Об’єднання митців-українців в Америці та членом Американської академії мистецтва і літератури.

Скульптор, який не просто моделював форму, а відкривав нові виміри простору, роблячи пустоту і увігнутість такими ж виразними, як і сам матеріал

Біографія

Олександр Архипенко народився 30 травня 1887 року в Києві, в родині професора Київського університету Порфирія Архипенка та Параскевії Мохової-Архипенко. У дитинстві отримав добру освіту, почав навчання у Київському реальному училищі Готліба Валькера, а згодом продовжив вивчати мистецтво в Київському художньому училищі. Однак через участь у студентських протестах проти політичної ситуації його виключили з училища у 1905 році.

У 1908 році Архипенко переїхав до Парижа, де продовжив свою художню освіту. В Парижі він оселився у колонії художників «Вулик», де працювали й інші українські митці, такі як Володимир Баранов-Росіне і Соня Делоне. У 1910 році він заснував власну мистецьку школу у Парижі, став першим скульптором, який впровадив у скульптуру кубічні форми. Архипенко увійшов у тісний зв’язок з такими митцями як Пабло Пікассо та Амедео Модільяні, що суттєво вплинуло на його подальшу творчість.

У 1923 році він переїхав до США, де відкрив власну школу пластики у Нью-Йорку. Викладав у різних освітніх закладах, зокрема в університеті Канзас-Сіті та Чиказькій школі індустріальних мистецтв. За життя Архипенка було організовано понад 130 персональних виставок по всьому світу.

Історичне значення

Олександр Архипенко є одним з піонерів модерністського мистецтва та основоположником кубізму в скульптурі. Він увів у світову скульптуру нові естетичні елементи, такі як моделювання простору за допомогою пустоти, що можна побачити в його відомих творах на зразок «Жінка, що вкладає волосся». Його творчість вплинула на художників різних напрямків модернізму, зокрема Пабло Пікассо та Фернана Леже. Впровадження інноваційних матеріалів та форм зробило його твори неперевершеними на світовій арені.

Його мистецтво стало важливим кроком у розвитку абстракціонізму, конструктивізму та інших авангардних напрямків. Архипенко поєднував у своїх роботах різні матеріали, зокрема скло, дерево і метал, що стало проривом у мистецтві ХХ століття. Твори митця зберігаються в таких престижних музеях як Центр Помпіду в Парижі, Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку та Національний художній музей України.

Детальніше про вплив Олександра Архипенка на світове мистецтво можна дізнатись на сайті natio.org.ua.

Вшанування пам’яті

Пам’ять про Олександра Архипенка увіковічена в багатьох країнах. У Києві встановлено пам’ятний знак «Повернення Архипенка», який є копією одного з його скульптурних жіночих образів. Окрім цього, його ім’ям названо вулицю в Оболонському районі Києва та вулицю у Львові.

9 листопада 2017 року Національний банк України ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні, присвячену митцю, на реверсі якої зображено його портрет. Також 30 травня 2017 року на державному рівні в Україні відзначали 130-ту річницю з дня народження Олександра Архипенка. Його творчий внесок в історію мистецтва визнають не лише в Україні, але й у США, де більшу частину життя він працював і викладав.