Заступник начальника головного управління розвідки Вадим Скібіцький повідомив про підготовку російською армією 20 тисяч стратегічних резервів для дій на Донеччині. Він зазначає, що ворожий генштаб має новий план, аби захопити всю Донеччину в ході літньої наступальної кампанії. Однак, враховуючи невелику чисельність резервів, це підвищує ймовірність невдачі в досягненні поставленої мети.
Тем не менш, раптова концентрація такої кількості військ в одній зоні фронту створить серйозні проблеми для Сил оборони. Який напрямок замислив ворожий генштаб для активізації наступу? Перемога в Донеччині залежить від успішного вирішення питання Слов’янсько-Краматорської агломерації.
Є чотири можливих способи для цього. Перший – наступати з півдня, проломившись через Костянтинівку і Дружківку. Другий – наступ на Слов’янськ з півночі через захоплення Лиману, повторивши тактику, яка використовувалась у 2022 році. Третій варіант – атакувати агломерацію з тилу, намагаючись пробити коридор між Костянтинівкою і Добропіллям. Четвертий і найекстраординарніший – прямий штурм з сходу, який наразі виявився найбільш вдалим для ворога через стабільний прогрес наступу.
Враховуючи ці фактори, напередодні ймовірної великої битви, Збройні сили України змінили важливих керівників оборони в Донеччині. Зокрема, 11 армійський корпус, який стримує натиск, очолив бригадний генерал Олексій Майстренко, експерт у Слов’янському напрямку.
Паралельно, генерал-майор Віктор Ніколюк очолив оперативне командування “Схід”, що відповідає за оборону всієї Донецької області. Ніколюк вважається одним з найздібніших українських генералів, який, прагнучи перебувати на передовій, відмовився від вищої посади в командуванні підготовкою Сухопутних військ.
Лиманський фронт: стабільний
На Лиманському напрямку, де діє 3-й армійський корпус, ситуація виглядає найбільш стабільно. Востаннє ворог намагався просунутися в цьому районі минулої осені. Однак останніми місяцями Сили оборони провели контрзаходи, зміцнивши свої позиції на сході Лиману та розширивши контролю на центральній частині Ямполя.
Продовжуються запеклі бої за витіснення російських сил із лісу між Ямполем і Лиманом. Також ЗСУ відновили коридор між Ямполем і Озерним, заважаючи просуванню ворога в бік Слов’янська.
Наступ на Слов’янськ
Останнім часом фронт активно наближається до Слов’янська. Ворог прагне зайняти висоти поблизу Краматорська та Слов’янська, для чого пробивається до Рай-Олександрівки, формуючи ударні фланги. У березні окупанти захопили Никифорівку і Липівку, але вже з середини квітня Сили оборони почали стабілізаційні заходи, зокрема контратаки на ці населені пункти.
З північного флангу ситуація напружена: ворог продовжує просування в районі Різниківки. Це ускладнює позиції наших сил на Калеників та Кривій Луці. Формування кількох векторів наступу на Рай-Олександрівку може створити загрозу для оборонців, хоча вихід російської армії на панівні висоти не гарантує успіху без підтримки зі сторони інших фронтів.
Спроби прориву через Добропілля
Ситуація між Костянтинівкою і Добропіллям залишається відносно стабільною, і окупанти не змогли прорвати українську оборону. Хоча вони демонструють повільне просування з боку Покровська, шлях до сіл Василівка і Новоолександрівка ускладнений через сильний опір українських військ на інших ділянках фронту.
Ворог не зміг зайняти позиції у Родинському та Світлому, що затримує їхній наступ на Добропілля. Тому важливість стратегічного резерву, який ними буде включений, викликає питання про доцільність таких дій. З огляду на поточну ситуацію, їхній наступ, очевидно, не призведе до суттєвих змін, а скоріше за все стане черговим свідченням утопічності планів загарбників.
Уся інформація базується на даних Генерального штабу ЗСУ та інших відомих джерел. Однак необхідно враховувати, що подані карти не є абсолютно точними і слугують лише для ілюстрації загальних тенденцій у зоні бойових дій.
