Київ знову піддається обстрілам з боку країни-агресора, а наступного дня оголошують про скасування відключень електроенергії.
Потужність нашого протиповітряного захисту та робота енергетиків, а також настання весни, показують позитивні результати.
Після ворожого удару наступна ініціатива виходить від України. Незважаючи на те, що наші безпілотники здійснюють польоти в сторону Москви, є інші стратегічні цілі. Найбільш привабливі з них — це промислові міста в Росії, які стикаються з жорсткими кліматичними умовами. Наприклад, в Норильську температура знижується до -34, а в Якутську -17, тоді як у Києві +7 градусів.
Ці російські міста мають низький рівень охорони зі сторони ППО, не під’єднані до об’єднаної енергосистеми та не мають регулярного заміщення наземним транспортом. Виходячи з температурних обставин, вони стають ідеальними кандидатами для відключення енергосистеми, що матиме серйозні наслідки для промисловості та місцевого населення.
У цих містах зосереджено близько 25% валового внутрішнього продукту Росії. При цьому до 40% підприємств починають свій виробничий цикл з видобутку сировини, яку потім переробляють в європейській частині країни.
Помилковим є твердження, що команді Путіна важливе лише те, що відбувається в Москві. Регіони забезпечують федеральний центр РФ. Втрата ключових сировинних активів суттєво вплине на бюджет країни за короткий проміжок. І масштаби збитків будуть вражаючими, адже відновлення цілого міста в умовах регулярних -30 градусів і з обмеженим доступом до транспорту є складним завданням.
У містах, розташованих у районах з вічною мерзлотою, комунікації проходять надземно. Для забезпечення роботи водопроводу й каналізації потрібно постійне підігрівання. Вимкнення енергетичних систем у таких умовах на 1-2 доби призведе до катастрофічних наслідків, які унеможливлять життя в місті. Проте існує і недолік таких сценаріїв: ці населені пункти, як правило, знаходяться далеко від території України. Однак, можливо, нові підходи можуть допомогти доставити «подарунки» на відстань 4500 км від столиці.
Про автора: Віталій Шапран, фінансовий експерт, член виконавчого комітету Української спілки фінансових аналітиків.
Редакція має право не поділяти думки авторів матеріалів.
