Про це говорили міжнародні ЗМІ 3 березня.
Трамп не спілкувався з ЄС, але Європа під загрозою ударів з боку Ірану
США разом з Ізраїлем планували удари по Ірану, не узгоджуючи дії з Європейським Союзом. Проте саме європейські країни, які розташовані близько до іранського конфлікту, можуть стати жертвами відповідних атак з Ірану.
Елізабет Зерофскі зазначає, що “недостатність Трампа у веденні серйозних консультацій з європейськими партнерами перед початком авіаударів призвела до збільшення ризику для Європи, розташованої в межах досяжності іранських ракет”.
Вона цитує Констанце Штельценмюллер, німецьку експертку в сфері безпеки, яка підкреслює, що адміністрація Трампа демонструє готовність примушувати інші країни робити свої бажання, погрожуючи їм. Відтак європейські держави повинні зайняти позицію, де такий примус буде неможливий. Президент Франції Еммануель Макрон вже продемонстрував рішучість, заявивши, що Франція планує збільшити свій ядерний арсенал для посилення захисту інших регіонів Європи.
Німеччина, на думку Зерофскі, може стати новим центром сили в Європі, оскільки, незважаючи на виклики, пов’язані з війною Росії в Україні, вона почала нарощувати свої військові потужності.
Авторка також згадує, що “ізоляційна політика Америки щодо Ірану продемонструвала необачність, яка загострила занепокоєння Європи щодо безпеки на її території”. Німеччина має намір значно посилити свої зусилля в геополітичній політиці, переходячи до “сили політики”.
Також зазначається, що Європа виявилася не готовою до загострення на Близькому Сході. Зокрема, реакція ЄС зосереджена на впливі конфлікту на своїх громадян у регіоні, а також на наслідках для цін на енергію і можливому збільшенні кількості біженців.
Лідерка ЄС у понеділок скликала нараду з питань безпеки, на якій було оголошено, що Союз планує реагувати на конфлікт, підтримуючи країни-члени та захищаючи своїх громадян від негативних наслідків.
На практиці план дій передбачає допомогу державам в евакуації власних громадян та моніторинг ситуації з доставки товарів через ключові морські маршрути. Ситуація на Кіпрі та в інших регіонах контролюється, адже там проходять важливі шляхи поставок нафти та газу з країн Перської затоки.
Водночас зростає ймовірність, що Іран може здійснити теракти в Європі.
В ЄС ще не обговорювали, як можна посилити захист Кіпру. Наразі Нікосія не активувала механізм колективної оборони ЄС, що могло б сигналізувати про втручання Євросоюзу в конфлікт.
Незважаючи на це, у ЄС немає достатніх важелів впливу для активних дій у цьому конфлікті.
Польща планує збільшити виробництво мін для захисту кордонів з РФ та Білоруссю
Польща потребує 6 мільйонів мін для захисту своїх кордонів від потенційних загроз. Однак фактичні виробничі можливості значно менші, адже виготовленням займається лише один завод у Бидгощі.
Польща офіційно вийшла з групи країн, які підписали Оттавський договір про заборону мін. Це стало реакцією на зростання загрози з боку Росії та необхідність укріплення захисту сходу країни. Проект “Східний щит” має на меті створення оборонних укріплень.
Завод у Бидгощі отримав значне фінансування для збільшення виробництв а протитанкових мін до 1,2 мільйона на рік, але потреба становить близько 5-6 мільйонів.
Фахівці вказують на те, що виробництво мін вигідніше, оскільки їх вартість в масовій кількості незначна у порівнянні з великою витратою на їх знешкодження. Це створює перевагу для оборонних сил у спробі утримати наступаючого противника.
Експерти аналізують досвід України в контексті війни з Росією та стверджують, що Польща повинна розподілити виробництво між кількома заводами для забезпечення неперервності постачань.
Польща має намір врахувати уроки, отримані в Україні, та використовувати сучасні технології для створення мін, що використовуються безпосередньо на фронті.
