Саміт у Гаазі мав велике значення для України, особливо з огляду на побоювання, що риторика Дональда Трампа може призвести до зменшення підтримки з боку Заходу. Хоча питання про вступ України до НАТО на цьому саміті не стало пріоритетним, Альянс чітко підтвердив свою готовність підтримувати Київ у боротьбі проти агресії Росії. Найважливіше для України — це те, що “ніхто нас не кинув”.
Чи виправдав саміт очікування?
фото: gettyimages
Генеральний секретар НАТО на початку зустрічі підкреслив, що саміт має стати “квантовим стрибком” у питанні колективної оборони. Обговорювалися значні теми, зокрема, зростання оборонних витрат країн Альянсу – до 5% ВВП протягом наступних десяти років. Ці зміни стали відповіддю на зростаючу загрозу з боку Росії.
Не зважаючи на попередні саміти Альянсу у період війни з Росією, цього разу питання витрат постало у новому світлі, після повернення Трампа. Він, як відомо, підкреслює важливість оборонних витрат і був чітким у своїх вимогах до європейських союзників.
За цими зобов’язаннями стояла необхідність зберегти єдність Альянсу, особливо враховуючи загрози з боку Росії. Лише Іспанія висловила заперечення, ставлячи під сумнів доцільність цих витрат для своєї економіки, але в результаті, під тиском, поступилася.
Ще однією важливою темою стала перспектива членства України в НАТО, яка залишається суперечливою. Як показує історія, зокрема саміт у Бухаресті 2008 року, питання членства часто викликає напругу, адже не всі країни Альянсу готові підтримати Київ. Однак, у Гаазі підтвердили, що підтримка України залишається актуальною та важливою.
Дональд Трамп, який напередодні був критичним щодо НАТО, використав зустріч, щоб разом із європейськими союзниками знайти спільну мову, проте його позиція щодо України залишається неоднозначною. Трапляються також країни, які виступають проти інтеграції України до Альянсу, як Угорщина, що, за словами деяких експертів, може зашкодити процесу.
З іншого боку, саміт у Гаазі привів до конструктивних результатів для України. Під час зустрічі Трампа з президентом Зеленським було виявлено певну готовність до діалогу, що може свідчити про позитивний зсув у риториці Вашингтона щодо Києва.
У підсумку, попри те, що питання членства залишилось на другому плані, Україна отримала підтвердження в своїй боротьбі та розширені можливості для співпраці з НАТО. Підтверджені обіцянки щодо підтримки в галузі військового бюджету, озброєння та безпеки свідчать про те, що країна не залишилася на самоті.
