Іран запросив у Росії нові реактивні дрони для війни зі США та Ізраїлем

Іранська влада звернулася до Москви з проханням передати реактивні ударні безпілотники сімейства «Герань», які Росія створила на основі іранської платформи Shahed та суттєво модернізувала під час війни проти України. Тегеран розглядає ці апарати як потенційний засіб для застосування у протистоянні зі Сполученими Штатами та Ізраїлем.

Про запит Ірану повідомляє Financial Times, посилаючись на західних представників сектору безпеки, а також співрозмовника, який має зв’язки з Кремлем. При цьому джерела видання не змогли підтвердити, що російська сторона вже погодилася передати Тегерану новітні модифікації безпілотників.

Ситуація привертає особливу увагу через походження російської «Герані». Перші версії цієї системи фактично базувалися на іранських Shahed. Після запуску власного масштабного виробництва у 2023 році Росія почала послідовно змінювати конструкцію дронів, збільшувати їхню швидкість і дальність, удосконалювати навігацію та підвищувати стійкість до засобів радіоелектронної боротьби.

Реактивні «Герані» ускладнили роботу української ППО

Однією з головних відмінностей нової генерації ударних апаратів стало використання реактивної силової установки. Російські війська останнім часом активно застосовують такі безпілотники під час атак на Україну. Значно вища швидкість скорочує час, протягом якого сили протиповітряної оборони можуть виявити ціль, визначити її маршрут та здійснити перехоплення.

Одна з новітніх модифікацій здатна набирати швидкість приблизно до 600 км/год. Заявлена дальність польоту сягає близько тисячі кілометрів, а маса бойової частини може становити до 90 кг. Крім того, конструкція передбачає можливість використання тепловізійного обладнання, сучасних засобів наведення та технологій із застосуванням штучного інтелекту. Окрему увагу розробники приділяють захисту навігації та каналів керування від радіоелектронної протидії.

Різниця у швидкості вже впливає на результативність української ППО. Представник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат оцінював частку перехоплення російських реактивних дронів приблизно у 60%. Для традиційних, повільніших версій Shahed цей показник, за його словами, може сягати 90–95%.

Ще одним наслідком появи швидкісних цілей стала необхідність активніше використовувати винищувальну авіацію. Це збільшує навантаження на систему протиповітряної оборони та змушує залучати для боротьби з відносно дешевими ударними апаратами дорожчі засоби.

Росія перетворює дрон на дешевший аналог ракети

Виробництво реактивних «Гераней» обходиться дорожче, ніж виготовлення попередніх модифікацій безпілотників. Водночас їхня ціна все ще залишається нижчою порівняно з крилатими ракетами типу Х-101 або «Калібр». Саме співвідношення вартості та бойових можливостей робить розвиток цієї платформи важливим напрямом для російського оборонно-промислового комплексу.

Централізація виробництва також дозволяє швидко переносити досвід бойового застосування у нові серійні модифікації. Конструкцію апаратів можуть змінювати після аналізу ефективності української ППО, роботи систем РЕБ та інших факторів. Financial Times зазначає, що темпи появи вдосконалених варіантів стали серйозним викликом як для українських військових, так і для компаній, які розробляють засоби протидії ударним дронам.

Старша наукова співробітниця Центру стратегічних і міжнародних досліджень Катерина Бондар звернула увагу на концентрацію Росією значних фінансових, технологічних та кадрових ресурсів навколо розвитку цієї платформи. Постійні випробування в умовах реальної війни дають можливість виробникам регулярно коригувати характеристики апаратів.

Військовий аналітик Конрад Музика також вважає, що технологічний розвиток «Гераней» поступово розмиває класичну межу між ударним безпілотником і крилатою ракетою. Подальші версії можуть отримати рішення для зменшення помітності. Це підвищить їхню собівартість, однак водночас може зробити перехоплення таких цілей складнішим і дорожчим.

Нові безпілотники змінюють характер повітряної загрози

Для України поширення реактивних ударних дронів створює проблему не лише для військових. Через високу швидкість польоту час між виявленням апарата, оголошенням небезпеки та його наближенням до потенційної цілі може істотно скорочуватися. Відповідно, цивільне населення отримує менше часу, щоб відреагувати на сигнал повітряної тривоги та перейти до укриття.

Посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний раніше звертав увагу на ширше значення цієї технологічної трансформації. Реактивний ударний дрон за частиною характеристик наближається до ракети, але потенційно може залишатися значно дешевшим у серійному виробництві. Можливість масового застосування таких систем здатна змінити баланс між ціною повітряного нападу та витратами на його відбиття.

На цьому тлі повідомлення про зацікавленість Ірану в російських модифікаціях має окреме значення. Якщо інформація про запит підтвердиться і Москва погодиться на передачу технологій або готових апаратів, фактично йтиметься про зворотний технологічний обмін: система, створена на базі іранського Shahed, після кількох років російської модернізації може повернутися до Ірану вже у суттєво зміненому вигляді.