Туреччина посилила дипломатичні контакти з Україною та Росією, намагаючись сформувати новий механізм безпечного транспортування аграрної продукції Чорним морем. В Анкарі вважають, що затримка з вирішенням питання може позначитися не лише на експортерах, а й на глобальному продовольчому ринку, де скорочення пропозиції створює додатковий тиск на ціни.
Турецьке видання Ekonomim із посиланням на власні джерела повідомляє, що сумарно близько 100 млн тонн зернових та іншої аграрної продукції України й Росії залишаються заблокованими та не можуть у звичайному режимі надходити на зовнішні ринки. Представники турецького бізнесу попереджають: якщо ситуація затягнеться ще на кілька місяців, продовольство на міжнародному ринку може подорожчати більш ніж на 10%.
Попередня зернова ініціатива, яка була запущена у 2022 році та дозволяла організовувати морські поставки з українських портів, більше не працює у колишньому форматі. Тепер Анкара намагається знайти нову модель, яка могла б забезпечити безпеку цивільного судноплавства та створити прийнятні для сторін умови перевезень.
Де накопичилися десятки мільйонів тонн продукції
До повномасштабної війни Україна залишалася одним із ключових учасників світового аграрного ринку. На країну припадало близько 46% глобального виробництва соняшникової олії, приблизно 12% кукурудзи та 10% пшениці. За оцінками, які наводить турецьке видання, зараз в Україні заблокованими можуть залишатися приблизно 30–35 млн тонн зернових та олійних культур.
Росія також є великим постачальником пшениці на міжнародні ринки. Раніше її частка у світовому експорті цього зерна оцінювалася приблизно у 20%. Турецькі джерела стверджують, що через проблеми з поставками та обмеження у чорноморському регіоні близько 60 млн тонн російської аграрної продукції накопичилося у портовій інфраструктурі та сховищах.
Таким чином, загальний обсяг продукції двох держав, доступ якої до зовнішніх покупців ускладнений, наближається до 100 млн тонн. Такий масштаб проблеми здатний впливати на баланс попиту та пропозиції далеко за межами Чорноморського регіону.
Президент Стамбульської асоціації експортерів агропродукції Казим Тайджі заявив, що Україна та Росія відігравали надзвичайно важливу роль у забезпеченні глобального попиту на зерно. За його оцінкою, дефіцит поставок уже сприяв підвищенню цін приблизно на 4–4,5%. Якщо найближчим часом стабільний експорт не буде відновлено, подорожчання може перевищити 10%.
Анкара підтримує контакти з Києвом і Москвою
Туреччина прагне використати дипломатичні канали для пошуку компромісної моделі. Джерела Ekonomim у турецьких урядових колах повідомили, що переговорні контакти одночасно ведуться з українською та російською сторонами. Дипломатична робота, за їхніми словами, відбувається у прискореному режимі.
Водночас конкретного календаря переговорів поки немає. Також не досягнуто домовленості про проведення тристоронньої зустрічі за участю представників України, Туреччини та Росії. Саме такий формат Анкара розглядає як один із можливих інструментів для погодження нового механізму морських перевезень.
Турецькі посадовці припускають, що у разі успішного завершення попередніх консультацій сторони зможуть домовитися про окрему систему гарантування безпеки судноплавства. За оптимістичного сценарію практичні рішення можуть бути сформовані протягом найближчих тижнів.
Україна шукає додаткові гарантії безпеки на морі
Київ паралельно обговорює безпеку чорноморських маршрутів і з іншими міжнародними партнерами. У серпні президент України Володимир Зеленський проводив переговори з президентом Об’єднаних Арабських Еміратів Мухаммадом бін Заїдом Аль Нагаяном.
Серед тем розмови були ситуація в Чорному морі, захист морських шляхів та глобальна продовольча безпека. Українська сторона розраховує на участь ОАЕ в ініціативах, здатних посилити захищеність цивільного судноплавства.
Від стабільності чорноморських маршрутів залежить не тільки можливість України експортувати аграрну продукцію. Перебої з постачанням великих обсягів зерна впливають на міжнародні котирування та особливо відчутні для держав, які значною мірою залежать від імпорту продовольства. Саме тому дипломатичні спроби створити новий безпечний механізм морських перевезень можуть мати значення для значно ширшого кола країн, ніж безпосередні учасники переговорів.
