Європейський Союз готується суттєво розширити санкційний тиск на Росію та вже восени може представити новий комплекс обмежень. Очікується, що за масштабом він перевершить попередні санкційні рішення, ухвалені після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Про підготовку нових заходів повідомила верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас в інтерв’ю німецькому виданню Die Welt. За її словами, Брюссель має намір і надалі нарощувати економічний та політичний тиск на Москву, доки російська влада не припинить війну проти України.
Санкційний список ЄС може зрости приблизно на третину
Однією з ключових особливостей майбутнього пакета має стати значне розширення переліку фізичних та юридичних осіб, які потрапляють під європейські обмеження. Каллас зазначила, що в разі погодження запропонованих заходів кількість російських суб’єктів під санкціями Євросоюзу може одразу збільшитися приблизно на третину.
Таким чином, новий етап санкційної політики передбачатиме не лише продовження чинних економічних обмежень, а й помітне розширення кола осіб, підприємств та структур, яких ЄС вважає причетними до підтримки російської агресії. Конкретний перелік нових санкційних цілей та механізмів обмежень має бути представлений разом із відповідними пропозиціями.
Каллас також наголосила на фінансовому ефекті вже запроваджених заходів. За її оцінкою, санкційна політика Європейського Союзу коштувала російській воєнній машині понад трильйон євро. У Брюсселі розглядають економічний тиск як один із довгострокових інструментів, здатних обмежувати можливості Росії фінансувати та підтримувати війну.
Майбутній пакет, за словами глави європейської дипломатії, має стати найбільшим від початку повномасштабної війни. Його представлення очікується восени, після чого пропозиції повинні пройти процедуру погодження на рівні Євросоюзу. Для набуття чинності санкційним рішенням необхідна підтримка держав-членів ЄС.
Брюссель прагне посилювати економічний тиск
Заява Каллас демонструє, що Євросоюз не планує переходити до послаблення санкційної політики щодо Москви. Навпаки, у Брюсселі виходять із необхідності поступового нарощування обмежень, якщо Росія продовжуватиме бойові дії та не змінить своєї політики щодо України.
При цьому санкційна стратегія ЄС охоплює значно ширше коло напрямів, ніж персональні обмеження. Протягом останніх років європейські країни застосовували заходи у фінансовій, торговельній, енергетичній і технологічній сферах, а також намагалися скорочувати можливості обходу вже чинних заборон через треті країни та компанії-посередники.
Саме ефективність виконання обмежень залишається важливою складовою санкційної політики. Розширення списків саме по собі не гарантує максимального економічного ефекту, тому для Євросоюзу принциповим залишається контроль за дотриманням встановлених правил та виявленням схем, які дозволяють російським структурам отримувати доступ до обмежених товарів, технологій або фінансових операцій.
ЄС застосовує обмеження і проти союзників Москви
Санкційна політика Європейського Союзу спрямована не тільки безпосередньо проти Росії. Брюссель також реагує на діяльність держав і структур, які сприяють російській воєнній кампанії або підтримують інші дестабілізаційні дії.
Раніше Україна разом із вісьмома іншими країнами приєдналася до рішення ЄС щодо санкцій проти Ірану. Підставою для обмежень стала, зокрема, підтримка Тегераном Росії у війні проти України. Європейська сторона також пов’язує санкційні заходи з підтримкою Іраном незаконних збройних формувань, що діють на Близькому Сході та в районі Червоного моря.
Підготовка нового пакета свідчить, що санкції залишаються одним із центральних елементів європейської стратегії щодо Росії. Якщо держави ЄС погодять запропоноване розширення, восени санкційний режим може охопити значно більшу кількість російських фізичних осіб, компаній та організацій. Водночас остаточний зміст обмежень залежатиме від результатів переговорів між країнами-членами та формулювань, які увійдуть до фінального рішення.
