Український ринок цифрових активів може отримати повноцінні правила роботи вже найближчим часом. Верховна Рада готується повернутися до законопроєкту №10225-д, який має визначити порядок регулювання операцій із віртуальними активами, принципи їх оподаткування та умови діяльності компаній, що надають послуги власникам криптовалют. Розгляд документа у другому читанні очікується у серпні.
Про підготовку законодавчих змін повідомив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев. За його словами, документ продовжують доопрацьовувати перед винесенням до сесійної зали. Майбутні норми повинні охопити не лише податкові питання, а й правила роботи криптоплатформ, захист клієнтів та повноваження держави щодо нагляду за цим сектором.
Як зазначає першоджерело, одним із завдань реформи є виведення операцій із цифровими активами у зрозуміле правове поле. Для українців це означатиме появу формалізованих вимог щодо декларування та сплати податків із доходу, отриманого від криптовалют.
Податок пропонують стягувати саме з отриманого прибутку
Одне з принципових положень законопроєкту стосується визначення бази оподаткування. Передбачається, що власнику криптовалюти не доведеться сплачувати податки з усієї суми, отриманої після продажу цифрового активу. Фіскальні зобов’язання виникатимуть щодо фінансового результату операції — позитивної різниці між витратами на придбання активу та доходом від його подальшого відчуження.
У базовій редакції документа для такого прибутку передбачено стандартне податкове навантаження: 18% податку на доходи фізичних осіб і ще 5% військового збору. Таким чином, якщо норми залишаться без змін під час фінального доопрацювання, сукупна ставка становитиме 23% саме від заробленої на операції суми, а не від повної вартості проданої криптовалюти.
Окреме питання — цифрові активи, придбані задовго до запровадження нового регулювання. Частина власників не має документів, які дозволяють достовірно підтвердити первинну вартість криптовалюти. Для таких випадків законодавці розглядають спеціальний перехідний режим.
Власникам можуть надати можливість добровільно задекларувати раніше придбані активи без підтвердження витрат на їх купівлю. За запропонованою моделлю доведеться одноразово сплатити 5% ПДФО та ще 5% військового збору. Такий механізм фактично має створити можливість легалізувати старі криптоактиви перед переходом до постійних правил оподаткування.
Водночас відмова від декларування потенційно може ускладнити використання значних коштів, отриманих від продажу цифрових активів. Зокрема, питання щодо походження грошей можуть виникнути під час великих фінансових операцій — наприклад, придбання нерухомості або дорогого автомобіля.
Криптовалюта не замінить гривню як засіб платежу
Запровадження законодавчого регулювання не означає автоматичного перетворення Bitcoin, Ethereum чи інших цифрових активів на повноцінні гроші в Україні. Законним платіжним засобом на території держави залишатиметься гривня, тому сам факт легалізації крипторинку не надасть криптовалютам статусу офіційної валюти.
Натомість закон має сформувати правові межі для професійних учасників ринку. Йдеться, зокрема, про вимоги до платформ і компаній, що обслуговують операції з віртуальними активами, правила взаємодії з клієнтами та механізми захисту їхніх інтересів. Для ринку це важливо, оскільки діяльність таких сервісів отримає визначені законодавством умови замість нинішньої правової невизначеності.
Хто контролюватиме український крипторинок
Одним із питань, щодо якого остаточна модель ще формується, залишається вибір державного регулятора. Серед можливих кандидатів називають Національний банк України та Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Саме відповідний орган повинен буде отримати інструменти для контролю за дотриманням встановлених вимог учасниками ринку.
Навіть позитивне голосування Верховної Ради у другому читанні не означатиме миттєвого запуску всіх нововведень. Після парламентського етапу документ має пройти передбачену законодавством процедуру та бути підписаний Президентом. Крім того, для практичного застосування окремих положень можуть знадобитися підзаконні нормативні акти та перехідний період.
У результаті законопроєкт №10225-д має не просто визначити податкові ставки для власників криптовалют, а сформувати комплексну систему регулювання цифрових активів. Для громадян найбільш відчутними змінами стануть правила декларування, порядок розрахунку оподатковуваного прибутку та необхідність підтверджувати законність походження коштів під час використання значних доходів від криптовалютних операцій.
