Україна погодилася не завдавати ударів по окремих іноземних нафтових танкерах, які працюють у Чорному морі та забезпечують транспортування казахстанської нафти. Таке рішення стало частиною домовленостей, досягнутих за участю Сполучених Штатів, і стосується лише суден, що відповідають визначеним критеріям безпеки та не пов’язані з російськими інтересами.
Йдеться також про об’єкти інфраструктури, які використовуються для експорту сировини через систему Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК). За інформацією американського чиновника, який спілкувався з журналістами на умовах анонімності, українська сторона погодилася не здійснювати атак на такі об’єкти за умови дотримання встановлених обмежень.
Про досягнуті домовленості повідомило агентство Bloomberg. Згідно з оприлюдненими даними, під захист потрапляють лише ті судна, які не перебувають під українськими санкціями, не транспортують російську нафту чи інші вантажі російського походження та не належать громадянам або компаніям РФ.
Запроваджено механізм координації для перевізників
У межах нових домовленостей Україна створила спеціальні контактні канали для взаємодії з міжнародними судноплавними компаніями. Через них оператори можуть отримувати актуальну інформацію щодо ситуації в акваторії та уточнювати умови безпечного проходження своїх суден.
Також українська сторона інформує вантажовласників і перевізників про критерії, за якими визначається потенційний ризик для конкретного судна. Це має зменшити ймовірність інцидентів та забезпечити прозорі правила для комерційного морського сполучення.
За словами одного зі співрозмовників Bloomberg, який знайомий із перебігом переговорів, Київ продовжує координувати питання безпеки судноплавства зі США, підтримуючи постійний діалог як з американською адміністрацією, так і з представниками бізнесу, зацікавленого у стабільній роботі морських маршрутів.
Чому робота КТК має міжнародне значення
Необхідність окремих домовленостей виникла після серії атак поблизу нафтового термінала КТК у районі Новоросійська. Через підвищені ризики окремі судноплавні компанії тимчасово змінили маршрути або відклали заходи своїх танкерів до порту, що вплинуло на темпи відвантаження сировини.
Каспійський трубопровідний консорціум залишається одним із головних експортних маршрутів для казахстанської нафти. Через його інфраструктуру транспортується близько двох відсотків світового обсягу поставок сирої нафти, тому будь-які перебої одразу позначаються як на роботі виробників, так і на міжнародному енергетичному ринку.
Казахстан значною мірою залежить саме від цього напрямку експорту, адже альтернативні маршрути мають суттєво меншу пропускну здатність. Водночас європейські нафтопереробні підприємства також отримують значну частину необхідної сировини через КТК.
Попри поступове відновлення перевезень, обсяги експорту ще не повернулися до звичних показників. Причиною залишаються ризики, пов’язані з можливими атаками безпілотників у районі Новоросійська. Крім того, російська сторона регулярно призупиняє операції із завантаження нафти на терміналах після отримання повідомлень про потенційну загрозу ударів, що також впливає на стабільність морських перевезень.
