Фінансові труднощі можуть виникнути через втрату роботи, хворобу, воєнні дії або інші обставини, які позбавляють людину можливості виконувати кредитні зобов’язання. Якщо прострочені борги продовжують накопичуватися, а банки, мікрофінансові організації та виконавча служба вживають заходів для стягнення коштів, українське законодавство передбачає законний механізм виходу з такої ситуації. Йдеться про процедуру неплатоспроможності фізичної особи, яка дозволяє врегулювати борги відповідно до норм права.
Попри те, що цей інструмент діє вже кілька років, багато громадян досі помилково вважають його недоступним або призначеним лише для підприємців. Насправді скористатися процедурою можуть і звичайні фізичні особи, якщо вони відповідають визначеним законом критеріям. При цьому звернутися до суду із заявою має право виключно сам боржник — кредитори не можуть ініціювати банкрутство громадянина.
За яких умов суд відкриє провадження
Порядок відновлення платоспроможності фізичних осіб визначає Кодекс України з процедур банкрутства. Закон встановлює низку обов’язкових вимог, без яких суд не відкриє відповідне провадження.
Передусім має бути досягнутий мінімальний поріг заборгованості. Станом на 2026 рік прострочені фінансові зобов’язання повинні перевищувати суму, еквівалентну 30 мінімальним заробітним платам, тобто 240 тисяч гривень. Такий критерій дозволяє відокремити випадки суттєвої неплатоспроможності від незначних побутових боргів.
Не менш важливою є тривалість прострочення. Боржник повинен фактично припинити виконання своїх кредитних зобов’язань щонайменше на два місяці, а несплачена частина щомісячних платежів має перевищувати половину встановленої суми за кожним договором.
Крім цього, необхідно підтвердити, що фінансові проблеми виникли через об’єктивні причини. Це може бути звільнення, втрата працездатності, серйозне захворювання, знищення житла чи іншого майна внаслідок війни або інші обставини, які істотно вплинули на можливість виконувати грошові зобов’язання.
Ще однією підставою для звернення є офіційний документ виконавчої служби, який підтверджує відсутність майна, придатного для примусового стягнення.
Які наслідки має процедура неплатоспроможності
Після відкриття судом провадження кредитори вже не можуть безконтрольно збільшувати суму боргу. Нарахування штрафів, пені та відсотків призупиняється, а виконавчі дії щодо стягнення заборгованості тимчасово припиняються. Це дозволяє стабілізувати фінансове становище боржника та уникнути подальшого збільшення боргового навантаження.
Якщо після завершення всіх передбачених законом процедур суд встановить, що людина діяла добросовісно й виконала всі вимоги законодавства, частина безнадійної заборгованості може бути списана. Таким чином громадянин отримує можливість поступово повернутися до нормального фінансового життя без постійного тиску кредиторів.
Водночас процедура передбачає високий рівень відкритості. Особа повинна надати достовірні відомості про доходи, майновий стан та фінансові операції за попередні роки. Приховування активів, подання неправдивих документів або навмисне накопичення кредитів без наміру їх повертати може стати підставою для припинення справи без позитивного результату.
Як розпочати процедуру списання боргів
Першим кроком є перевірка відповідності законодавчим вимогам щодо суми простроченої заборгованості та строку її несплати. Після цього необхідно підготувати пакет документів, до якого входять кредитні договори, інформація про доходи, документи щодо майнового стану, а також матеріали виконавчого провадження за наявності.
Наступним етапом є звернення до арбітражного керуючого, який супроводжує процедуру та взаємодіє із судом. Саме після підготовки необхідних документів подається заява до Господарського суду за місцем проживання боржника.
Фахівці також радять зареєструватися в державній системі «Електронний суд». Це дозволяє своєчасно отримувати інформацію про судові справи та уникати ситуацій, коли рішення ухвалюється без фактичної участі відповідача через неналежне повідомлення.
Юристи наголошують, що процедура неплатоспроможності поступово стає звичайним правовим механізмом фінансового врегулювання, а не ознакою особистої невдачі. Її головна мета полягає не в ухиленні від відповідальності, а у створенні законних умов для чесного врегулювання боргів та відновлення фінансової стабільності громадянина.
