Ситуація у Литві загострюється через новий курс Сполучених Штатів, які під керівництвом Дональда Трампа прагнуть відновити діалог із Мінськом і Москвою. Це створює тиск на Вільнюс і може загострити політичну кризу з наслідками не лише для Литви, а й для всієї східноєвропейської безпеки, зокрема для України. Наразі ж політичні обговорення залишаються на внутрішньому рівні.
Останні події: джерело політичної напруги
Президент Гітанас Наусєда, фото: соцмережі
Останні кілька тижнів Литва перебуває на межі політичної кризи через активізацію ідеї “конструктивної співпраці” з Росією та Білоруссю, яка все частіше обговорюється в правлячій коаліції. Це не лише економічні чи технічні зв’язки, а й пропозиції, які можуть свідчити про можливий політичний поворот, що суперечить жорсткій позиції Вільнюса після 2020 року, зокрема після 2022 року, коли Литва активно підтримувала білоруську опозицію та Україну.
Литовський політичний аналітик Вітаутас Бруверіс зазначає, що прибічники цього курсу завжди були в коаліції, але до останнього часу не мали можливості відверто викладати свої погляди.
Президент Гітанас Наусєда залишається категоричним: розмова з Лукашенком може відбутися лише за умови реальних поступок з його боку. Він ставиться скептично до спроб США “відірвати” Білорусь від Росії, вважаючи, що залежність Лукашенка від Кремля забагато глибока, тоді як уряд демонструє готовність до компромісів у економічних і прикордонних питаннях.
Вплив адміністрації Трампа
З початку 2025 року адміністрація Трампа почала активно шукати шляхи спілкування з Лукашенком, розглядаючи Білорусь як потенційний “місток” до Володимира Путіна, щоб прискорити закінчення війни в Україні. У серпні Трамп мав прямі переговори з Лукашенком, міжнародні представники відвідували Мінськ, що призвело до поступового зняття санкцій в обмін на звільнення політичних в’язнів. Один із значних кроків – часткове зняття обмежень з білоруської авіакомпанії Belavia та зняття санкцій з білоруських калійних добрив.
“Білорускалій”, фото: LRT
Справді, США імпортують близько 88% калійних добрив з Канади, а 8% з Росії. Раніше Литва була ключовим маршрутом для білоруських калійних добрив, що забезпечувало значний прибуток для литовських портів.
Спеціальні внесе́нці від Трампа почали тиснути на Литву з розмовами про можливий транзит білоруських добрив, що викликало занепокоєння серед литовських чиновників та бізнесу. У березні один із представників Трампа повідомив про прогрес у нормалізації відносин між Білоруссю та Литвою, що призвело до звільнення політичних в’язнів та часткового зняття санкцій.
Це все є частиною стратегії Трампа, спрямованої на швидке завершення конфлікту в Україні, використовуючи Лукашенка як посередника. Ситуація є викликом для Литви, яка, будучи членом НАТО й ЄС, повинна знайти баланс між американськими запитами і власними гарантіями безпеки.
Позиції литовських політиків
фото: lrt.lt
Президент та частина зовнішньополітичного істеблішменту вважають, що поступки можуть послабити стримування Росії та піддати ризику підтримку України.
Литовський лідер зазначає, що “ми не бачимо жодних сигналів доброчесності з білоруської сторони”, і діалог може стати можливим лише в разі стабільності і відсутності загроз з боку Мінська.
Депутат Європарламенту Петрас Ауштрявічюс попереджає, що Литва опиняється між тиском США і європейською політикою санкцій, і будь-які пропозиції відновлення транзиту добрив можуть підсилити білоруський режим.
Натомість деякі політики вбачають у таких переговорах можливість вирішення практичних питань, пов’язаних із безпекою та економікою.
Однак навіть прихильники можливих поступок визнають, що повна нормалізація відносин малоймовірна через інтеграцію Білорусі з Росією, що створює ризики для безпеки Литви.
Перспективи розвитку кризи
фото: gettyimages
Наразі криза обмежена публічними дискусіями, але політична ескалація залишається можливістю. Відкриті поступки з боку уряду можуть призвести до конституційних конфліктів або навіть дострокових виборів. Однак, враховуючи, що Литва є членом НАТО, малоймовірно, що відбудеться серйозний розкол.
Аналітики зауважують, що “калійна дилема” Литви викликає питання про ефективність санкцій та їх вплив на економіку. Литва традиційно покладається на позицію Вашингтона, але відновлення транзиту добрив без змін у поведінці Білорусі суперечить ціннісній політиці, яку підтримує значна частина місцевого населення.
Експерти підкреслюють, що ситуація в Литві може стати тривожним сигналом для України, адже послаблення єдності Балтії в питаннях безпеки може підвищити ризик і втягнути інші країни в подібну політику.
Питання про те, як ситуація вплине на подальші відносини Литви з її європейськими партнерами, залишається відкритим, і час покаже, як складуться події в майбутньому.
