Український ринок превентивної медицини починає активно привертати увагу великого бізнесу. Підприємець Максим Кріппа, якого пов’язують із такими об’єктами, як бізнес-центр «Парус» і готель «Україна», 12 березня 2026 року став співвласником венчурного корпоративного фонду «Ейдж Менеджмент Екосістем». Він отримав 50% частки у партнерстві з лікарем і підприємцем Євгеном Шаговим.
Як повідомляє Forbes із посиланням на дані YouControl, угода відбулася через викуп частки, яка раніше належала Марині Шаговій — дружині бізнес-партнера. Вона вирішила вийти зі складу співвласників. Для Кріппи цей крок став продовженням диверсифікації інвестиційного портфеля: раніше він зосереджувався на проєктах у сфері нерухомості та розвитку інфраструктури столиці. Вхід у медичний сектор відкриває для нього новий стратегічний напрям.
Як формувався бізнес Євгена Шагова
Євген Шагов розпочав кар’єру в медицині ще у 2009 році в Донецьку, де заснував Anti-Age Clinic. Спочатку проєкт був орієнтований на естетичні послуги, однак поступово трансформувався у ширшу модель із залученням біотехнологій і довгострокового супроводу пацієнтів. Паралельно підприємець розвивав консалтинг для медичних установ і SPA-сегмента, а також просував інноваційні підходи у косметології.
Після початку війни на сході України Шагов переїхав до Києва, де продовжив масштабувати бізнес. Серед його проєктів — Aesthetic Consilium, клініка Shagov Aesthetic Medicine та участь у розвитку напрямку превентивної медицини в Sandler Wellness Center. У 2022 році разом із дружиною він запустив клініку AM System у ЖК «Новопечерські Липки». Згодом екосистема розширилася за рахунок освітньої платформи AM Academy та компанії AM One, яка спеціалізується на виробництві та дистрибуції дієтичних добавок. Загалом підприємець має досвід запуску п’яти медичних закладів у різних містах.
Фінанси та структура компаній
Ключові бізнес-одиниці — «Ейдж Менеджмент Ван» і «Ейдж Менеджмент Сістем» — працюють на основі ліцензій Міністерства охорони здоров’я. За результатами 2025 року їхній сумарний дохід становив 48,3 млн грн, що на 14,6% більше, ніж роком раніше. Водночас фінансова ефективність компаній різниться: «Сістем» продемонструвала прибуток у 3,2 млн грн, тоді як «Ван» завершила рік зі збитком у 2,3 млн грн.
Наприкінці 2025 року «Ейдж Менеджмент Ван» змінила юридичну адресу на бізнес-центр «Парус». Це рішення має спростити управлінські процеси та покращити координацію між командами.
Інвестиційна стратегія та розвиток
Нові партнери планують спрямувати ресурси на розвиток персоналізованої медицини, впровадження health-tech продуктів, біомедичні дослідження, а також освітні ініціативи у сфері здоров’я. Їхня концепція передбачає створення цілісної екосистеми, яка поєднує контроль біологічного віку, профілактику захворювань і сучасні цифрові рішення.
Одним із ключових напрямів стане запуск мережі клінік у великих містах, орієнтованих на середній клас. Площа таких закладів становитиме від 200 до 500 кв. м, а інвестиції у відкриття однієї локації можуть сягати 900 тисяч доларів, виходячи з вартості близько 3000 доларів за квадратний метр. У штаті кожного центру передбачено приблизно 15 співробітників. Подальше розширення залежатиме від партнерств на місцях.
Також розглядається запуск цифрової платформи для управління здоров’ям користувачів у персоналізованому форматі. Інвестори вважають, що ринок довголіття стрімко зростає у світі, а для України цей напрям набуває особливої актуальності через підвищене навантаження на фізичне та психологічне здоров’я населення в умовах війни. Водночас такі інвестиції мають довгостроковий характер, адже наукові дослідження потребують часу.
Ринок і потенційні ризики
Глобально сегмент anti-age технологій демонструє активне зростання: у 2019–2022 роках у нього було інвестовано понад 30,6 млрд доларів венчурного капіталу, переважно зі США та Азії. В Україні також з’являються подібні кейси — зокрема вкладення у сервіси Liki24 та платформу онлайн-психотерапії Pleso.
Разом із тим, експерти звертають увагу на ризики. Частина наукової спільноти скептично оцінює ефективність anti-age підходів через обмежену доказову базу. Євген Шагов визнає, що його розробки не представлені у провідних міжнародних базах, проте наголошує на власних дослідженнях, включаючи дисертацію у сфері біотехнологій та патенти на методи дистанційної діагностики.
Попри дискусії, інтерес до превентивної медицини в Україні зростає. Зменшується середній вік пацієнтів, які регулярно проходять обстеження, а держава запускає ініціативи на кшталт «Скринінг здоров’я 40+». Наскільки ефективним виявиться партнерство Кріппи та Шагова і чи зможе воно змінити ринок — покаже найближче майбутнє.
