1. Переговори можна умовно поділити на два основні блоки: 19 пунктів, які охоплюють загальні питання, та 1 пункт, що стосується територій. Ця схема вже використовувалась у переговорах Україна — США, і наразі тривають обговорення лише цих 19 пунктів.
2. Судячи з усього, Путін не зацікавлений у результативних переговорах, проте його все ж втягли в цю ситуацію, і він змушений на початкових етапах демонструвати готовність до співпраці. Перший конкретний крок у цьому напрямку — звільнення полонених, ймовірно, не відбулося б без цих переговорів.
3. Я неодноразово підкреслював: мета Путіна — виграти час і уникнути конфлікту з Трампом. Ось чому перші кілька місяців переговорів, скоріш за все, будуть конструктивними. В подальшому багато залежатиме від зовнішнього тиску на Росію.
Зовнішній тиск може полягати у
- конкретних обмеженнях для танкерного флоту;
- зниженні цін на нафту, що робить важливим спостереження за діями США в Ірані. Останні розмови між Трампом та Сі, а також між Сі і Путіним, можливо, стосувалися саме цього;
- переговорах між США та Китаєм. Але я вже не покладаю на них великої надії, адже ми втратили рік на покращення відносин з КНР, і тепер сподіватися, що українське питання піднімуць без нашої участі, дещо наївно.
4. Трамп має на меті завершити переговори до липня, хоча вирішальним терміном є 1 жовтня (за місяць до виборів). Багато експертів вважають, що результати виборів можуть призвести до змін у конгресі, і теоретично, якщо демократи отримають більшість, ситуація з нашими питаннями може кардинально змінитися. Я ж вважаю, що зміни для України виглядають малоймовірними, скоріше лише для ЄС.
5. Наша єдина можливість — продовжувати ці переговори. Головне завдання на сьогодні — зробити так, щоб Росія виявила готовність до діалогу. Це має стати нашою основною стратегією, на даний момент не існує альтернатив.
Автор: Вадим Денисенко, політолог.
Редакція не завжди погоджується з думками авторів блогу
