Олег Саакян, політолог та співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості, зазначив, що в умовах війни важливо відрізняти рейтинг президента як політичного діяча від рейтингу довіри до нього як Верховного головнокомандувача. Це сприйняття суспільства формується через призму оборони та зовнішньої політики. Так, рейтинг довіри може змінюватися залежно від подій, які відбуваються в країні, таких як обстріли чи інші фактори, що впливають на психологічний стан населення.
Експерт підкреслив, що важливо звернути увагу на зростання рівня недовіри серед населення. Це може стати серйозною проблемою для політиків, оскільки втрата довіри призводить до значних негативних наслідків. Наразі ж рейтинг президента Зеленського тримається на прийнятному рівні, що дозволяє йому зберігати легітимність у громадських очах і мати підтримку у зовнішній політиці.
Саакян також вказав, що важливо стежити за негативними тенденціями, оскільки без належної уваги вони можуть посилитися. Водночас, реакція суспільства на різні дії влади, включаючи соціологічні дослідження, може показувати, як оцінюють політичних лідерів під час війни. Як приклад, він наводить те, як молодь почала сприймати Зеленського після ухвалення закону про обмеження антикорупційних органів, асоціюючи його зі звичайними політиками, що вплине на його сприйняття в майбутньому.
Попередні події
22 липня президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт, прийнятий Верховною Радою, який обмежує повноваження Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), підпорядковуючи їхню діяльність генеральному прокурору. Цей закон спочатку повернули з підписом президентом, але згодом статус змінювався, і зрештою документ знову отримав підпис Зеленського.
Після голосування в парламенті тисячі українців вийшли на мирні акції протесту в містах, вимагаючи заборонити закон, який суттєво обмежує функції антикорупційних органів.
Європейський Союз висловив глибоке занепокоєння з приводу цього закону, підкресливши, що НАБУ і САП є критично важливими для реалізації антикорупційних реформ, і їхня діяльність повинна залишатися автономною для забезпечення довіри громадськості.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн окремо звернулась до Зеленського, наголошуючи на неприпустимості компромісів щодо принципів верховенства права, особливо у контексті євроінтеграційних прагнень України. Також було зазначено, що втрата незалежності НАБУ стане “серйозним кроком назад” для держави.
24 липня народні депутати зареєстрували законопроєкт для відновлення незалежності НАБУ та САП. У відповідь на критичні настрої в суспільстві, той же день Зеленський підтримав ініціативу, що гарантує незалежність антикорупційних органів, а також вніс законопроєкт для посилення їхніх повноважень.
31 липня Верховна Рада проголосувала за президентський законопроєкт про посилення повноважень НАБУ та САП, який невдовзі отримав підпис президента і був опублікований у “Голосі України”.
