Фермери розповідають про те, як їм вдається сіяти, обробляти та збирати урожай у зонах, де тривають обстріли, а також про готовність людей працювати в умовах, де безпека практично відсутня.
Збір урожаю біля російського кордону
Фермерське господарство, що знаходиться всього за 10 км від кордону, розташоване у Річківській громаді на Сумщині. Керівник господарства, що має понад 15 років досвіду в агрономії, разом із командою активно збирає цьогорічний врожай пшениці, соняшника, сої та кукурудзи. Нещодавній інцидент із ракетою, що вразив сусіднє поле, де постраждали працівники, не зупиняє тих, хто працює тут, адже harvest потрібно завершити поки погода сприятлива.
Збирання сої та соняшника розпочалося на минулому тижні і триватиме до середини жовтня; перед цим було зібрано пшеницю, гірчицю, коріандр і кріп. Команда, яка вже сформувалася до початку війни, працює злагоджено.
“Ми підтримуємося завдяки нашим працівникам. Кожного року намагаємося підвищувати зарплату, надаємо премії. Розуміємо, що наші люди мають задовольняти свої основні потреби, тому намагаємося платити більше, щоб утримати їх у нашому колективі, незважаючи на ризики”, – розповідає керівник господарства.
Постійні обстріли полів
На полях, де збираються сільськогосподарські культури, видні сліди від дронів і вирви від снарядів. Працівники, за словами керівника, не реагують на тривоги, оскільки в прикордонних районах вони часто звучать лише після прильоту. Тому вони орієнтуються на звуки, які видають літаючі об’єкти.
“Ми регулярно проводимо інструктажі про те, як діяти під час обстрілів та надавати першу допомогу, щоб зменшити ризики. Техніку не групуємо, комбайн та трактори стоять на відстані один від одного. Як тільки є можливість, ми відвозимо зерно подалі. Люди харчуються окремо, у різних місцях, адже ворог намагається вразити скупчення людей і техніки. Тому важливо дотримуватися правил безпеки”, – зазначає він.
Хоча небезпеки стали звичними, на роботі ніхто з працівників ще не постраждав. “У інших регіонах інакша ситуація; там орієнтуються на повітряну тривогу. У нас ж така система не працює, бо обстріли стаються раптово. Були випадки, що снаряди падали на поля, залишаючи кратери. Багато дронів потрапляє в російські засоби радіоелектронної боротьби, а іноді просто недостатньо енергії для функціонування. Так, одного разу снаряд упав біля працівників, однак їм пощастило, що вони ховалися на нижчій дорозі”, – ділий він про ситуацію на полі.
За словами аграрія, інколи військові попереджають фермерів про можливі загрози, якщо знаходяться поруч.
“Вони мають великі можливості моніторингу та можуть повідомити про підходящі загрози, але не скрізь. У селі зв’язок практично відсутній; мобільний телефон і інтернет не працюють, спілкуємося на раціях”, – додає керівник.
Вони вважають, що працювати в полі небезпечно, але ще гірше перебувати на складі, адже туди частіше падають дрони.
“У нас сусідів був обстріляний склад в травні. Потужний вибух знищив все навколо, але ніхто не постраждав”, – пригадує він.
Високі витрати через небезпеки
Військові дії суттєво вплинули на витрати для фермерських господарств. Досить небезпечно знайти перевізників для відвантаження продукції.
“З десяти машин лише дві охочі приїхати за зерном, а ціни, звісно, піднялися. У нас значно вищі витрати, ніж у аграріїв у безпечних зонах. Раніше ми зберігали врожай безкоштовно на складах, а тепер, в умовах небезпеки, потрібно постійно перевозити його на елеватори. Ціна продукції зрісла через ці умови”, – говорить фермер.
У прифронтових регіонах сільгоспвиробники отримують деякі державні пільги, такі як знижені кредити, можливість бронювання працівників та допомога у вигляді техніки на період роботи в полі.
Один із благодійних фондів надав для фермерського господарства комбайн, що буде повернений після завершення збору врожаю.
“Ми можемо впоратися з усіма труднощами, якби не обстріли. Хоча люди звикають до них, проте за життя все ще страшно”, – підсумував фермер.
Сільське господарство на Сумщині
Під час війни площа посівів на Сумщині зменшилася на 15%, скоротившись із 1,21 мільйона гектарів до 1,025 мільйона. Це в основному стосується прикордонних територій, де постійні обстріли унеможливлюють проведення безпечних польових робіт.
Так, у 2021 році виробництво зернових та зернобобових культур досягало 4,26 мільйона тонн, тоді як у 2024 році прогнозується лише 3,18 мільйона тонн.
Незважаючи на зменшення обсягів виробництва, потреби місцевого ринку на Сумщині повністю задовольняються, навіть у кілька разів перевищуючи потреби в продовольчому та фуражному зерні, картоплі, овочах та яйцях. Продукція, вироблена в регіоні, експортується до 16 країн, включно з Китаєм, Польщею, Литвою, Угорщиною, Румунією, Італією, Болгарією та Францією.
