Президент України Володимир Зеленський після переговорів із президентом США Дональдом Трампом у Нью-Йорку розповів про українську пропозицію щодо взаємного припинення ударів по енергетичних об’єктах. Київ готовий розглянути такий формат деескалації за умови, що домовленості однаково виконуватимуть обидві сторони.
За словами Зеленського, під час зустрічі американська сторона не вимагала від України односторонньо відмовитися від атак на об’єкти на території Росії. Натомість сторони обговорювали можливі механізми зменшення інтенсивності бойових дій та захисту критичної інфраструктури.
Українська позиція передбачає взаємність: якщо Росія прагне припинення ударів по своїй нафтопереробній та іншій енергетичній інфраструктурі, вона також має відмовитися від атак на українські енергетичні об’єкти. Йдеться не лише про електростанції чи підстанції, а й про системи водопостачання та теплопостачання, від яких залежить життєдіяльність міст.
Київ наполягає на взаємному припиненні атак
Запропонований Україною підхід фактично охоплює всю енергетичну інфраструктуру. Володимир Зеленський дав зрозуміти, що Київ готовий утримуватися від відповідних ударів лише за дзеркального виконання домовленості російською стороною.
Українська влада розглядає такий механізм як один із можливих кроків до деескалації, особливо напередодні холодного сезону, коли стабільність електро-, тепло- та водопостачання набуває критичного значення для цивільного населення.
Зеленський також повідомив, що американська сторона отримала українську пропозицію та має передати її Росії. Водночас президент України зазначив, що наразі не може говорити про готовність Москви погодитися на такий формат.
Саме позиція Росії залишається ключовою невідомою для реалізації ініціативи. Київ очікує, що Вашингтон зможе використати дипломатичні канали для з’ясування можливості подальших переговорів.
США не вимагали одностороннього припинення ударів
Окремо Зеленський прокоментував питання про те, чи просив Дональд Трамп Україну самостійно зупинити удари по російських об’єктах. За словами українського президента, такого прохання під час переговорів не було.
Натомість дискусія стосувалася пошуку практичного виходу із ситуації, коли швидко домогтися повного завершення війни не вдається. Одним із проміжних варіантів може стати домовленість, яка зменшить ризики для критичної інфраструктури обох країн.
Для України принциповим залишається саме двосторонній характер можливих обмежень. Таким чином, Київ не пропонує припиняти свої дії без відповідних кроків Москви.
Ця позиція відповідає раніше озвученому Україною підходу до можливого припинення атак на критичну інфраструктуру. Українська влада вже заявляла про готовність підтримати відповідну домовленість, якщо вона буде взаємною та передбачатиме припинення російських ударів.
Енергетична безпека стала частиною переговорів
Питання захисту енергетики набуває особливої ваги на тлі підготовки України до осінньо-зимового періоду. Російські атаки на енергетичну інфраструктуру в попередні роки спричиняли масштабні пошкодження та створювали ризики перебоїв із базовими комунальними послугами.
Ще до переговорів із Трампом Зеленський повідомляв про підготовку пропозицій щодо деескалації. Під час зустрічі з американськими сенаторами у Нью-Йорку 22 вересня він також говорив про безпекові виклики перед зимою та потребу України в додаткових засобах протиповітряної й протиракетної оборони.
Водночас можливе енергетичне перемир’я поки залишається пропозицією, а не досягнутою домовленістю. Подальший розвиток ініціативи залежатиме від реакції Росії та результатів дипломатичних контактів за участю США.
