Секретний протокол до угоди передбачав розподіл сфер впливу в країнах Балтії, Фінляндії, Бессарабії та поділ Польщі. Згідно з цими домовленостями, Фінляндія, Естонія, Латвія і Бессарабія попали під радянський контроль, тоді як Литва, у тому числі Вільно (сучасний Вільнюс), потрапила до німецької зони впливу. Польща ж планувалася до поступового розділу по річках Піса, Нарев, Вісла і Сян у процесі подальшого політичного розвитку.
Завершення зустрічі відзначили фуршетом, на якому Сталін підняв тост за здоров’я Гітлера, зазначивши його популярність серед німецького народу.
Через тиждень після підписання угоди Німеччина розпочала воєнні дії проти Польщі з заходу, і вже 16 вересня замкнула кільце оточення навколо Варшави. Наступного дня, під приводом захисту “життів і майна населення Західної України та Західної Білорусії”, Червона армія перетнула кордон Польщі зі сходу. Німецькі війська отримали наказ зупинитися на лінії Білосток — Брест — Володимир — Львів — Сколе.
28 вересня 1939 року у Москві Ріббентроп і Молотов знову зустрілися, підписавши “Договір про дружбу і кордон”, який фактично викреслив Польщу з карти Європи. Відповідно до цього договору, до СРСР відійшла значна частина Західної України, в той час як кордони, охоронювані військами НКВС з 16 жовтня, просунулися на захід на відстань 250-350 кілометрів.
