Ці положення можна сприймати як дипломатичні жестури на адресу Трампа, чиї рішення впливають на те, яку зброю Україна отримає за рахунок європейських коштів. Ефективність цього документа вимірюється не лише змістом, а й результатами, яких досягне Україна завдяки діям Трампа. Ключовим є те, щоб постачання зброї в Україну продовжувалось, і якщо ці зусилля будуть зірвані, Україна не повинна нести відповідальність.
Реакція на запропоновані “20 пунктів” ілюструє, що жоден фінальний документ у контексті російсько-української війни (якщо він взагалі буде підписаний) не зможе всіх влаштувати. Сучасні геополітичні реалії свідчать про те, що повної капітуляції Росії не відбудеться, що призведе до появи компромісних моментів у документі, які можуть видаватися несправедливими. Історія рідко буває справедливою, особливо в таких конфліктах.
Водночас ці ж геополітичні умови вимагають від Заходу не залишати Україну на самоті проти Росії.
Читайте також: Чому досі обговорюють можливий мир, коли перемир’я немає?
Поразка України всупереч інтересам більшості країн НАТО, тому фінальний документ (якщо на ньому вдасться домовитися) включатиме механізми, які зберігають українську державність. Тут знову ж таки йдеться не про справедливість, а про національні інтереси західних країн.
Можливість мирного врегулювання на деяких етапах зберігається. Це зумовлено тим, що Росії, незважаючи на гучну пропаганду, також може знадобитися пауза. Особливо у випадку, якщо продовжаться економічні та військові удари по російським ресурсам.
Приблизно наприкінці січня може з’явитися можливість для реалістичних домовленостей — після того, як Росія отримає відповідь на ініціативи Трампа, і стануть зрозумілими наслідки її спроб знищити українську енергетику.
Варто зазначити, що незалежно від підписаних мирних документів, найважливішим буде те, що відбуватиметься під час перемир’я. Якщо Україна та Європа використають цю можливу паузу для реалізації масштабних інвестицій у військову промисловість та зміцнення оборонних позицій, існують шанси, що цей тимчасовий мир затягнеться.
В історії світової політики не було жодної мирної угоди, яка б завжди виконувалася. Інакше ми б уже не мали війн. Проте, незважаючи на угоди, насильницьких конфліктів лише додається. Проте навіть ці угоди можуть мати свою ціну — вона вимірюється не вічним миром, який неможливий, а тим, наскільки вони дали змогу підготуватися до майбутньої війни та таким чином стримати агресора.
Саме так слід оцінювати “20 пунктів”, які зараз обговорюються в Україні.
Вартість міжнародних угод визначається їхніми наслідками, а не текстом
Про автора.Сергій Таран, політолог
Редакція може не завжди погоджуватися з висловленими в блогах думками авторів
