Днями під час інтерв’ю з журналістами, російський лідер оголосив, що їх відповіддю буде посилення системи протиповітряної оборони (ППО) країни. Проте, ця система насправді захищає лише стратегічні об’єкти, такі як Москва та її околиці, а також резиденції верхівки влади.
Слід зазначити, що ППО РФ була значно ослаблена ще під час реформ, проведених Сердюковим. Яскравим підтвердженням цього є звернення до Туреччини з проханням повернути два комплекси С-400, які були продані для потреб Анкари. Причина такого запиту — нестача цих систем у російських запасах.
Згідно з повідомленнями, Росія вперше з 2017 року намагається повернути два зенітно-ракетні комплекси С-400 у зв’язку з дефіцитом, викликаним втратами на фронті та зовнішнім попитом. У запасах немає готових комплексів, крім вже експлуатованих.
Це свідчить не лише про слабкість російського ВПК у задоволенні внутрішніх потреб армії, а й про затримки з постачанням С-400 для Індії, де терміни переведені на 2026-2027 роки.
Тим часом, затримки постачання пояснюються, зокрема, втратою цих систем під час українських атак, а також необхідністю спрямувати ресурси на відбиття атак українських БПЛА, які вражають об’єкти військової інфраструктури.
Ці безпілотники вже зуміли уразити важливі радіолокаційні станції російського ППО, які були призначені для контролю повітряного простору. Це підтверджує, що російська система ППО має значні прогалини у здатності протидіяти новим загрозам.
Експерти відзначають, що Росія зосередила основні ресурси для захисту Москви, Московської області та окупованого Криму. Однак нещодавні атаки українських дронів поставили під сумнів надійність російських оборонних систем навіть у цих стратегічних регіонах.
Уразливість російської системи ППО стає помітною, адже ударні дрони неодноразово нейтралізували її елементи, що значно знижує її ефективність у забезпеченні безпеки військових цілей, таких як аеродроми і важливі логістичні шляхи, зокрема Кримський міст.
