Звертаю увагу, що першим важливим моментом використання ракети “Орєшнік” стало місце її пуску. Це острівці “Капустин Яр” на території Росії, що важливо для розуміння військово-політичного контексту атаки.
Раніше у медіа активно циркулювала думка про нібито розміщення “Орєшнік” на бойовому чергуванні у Білорусі.
У грудні 2025 року лідер Білорусі Олександр Лукашенко оголосив, що Росія встановила пускові комплекси “Орєшнік” на її території. Після цього з’явилися кадри від російського міноборони, де показували три машини супроводу РК “Орєшнік”, але пускова установка залишалася поза кадром.
Ця інформація слугувала для військово-політичного тиску, насамперед на європейських партнерів.
Президент Володимир Зеленський, коментуючи попередні новини про розміщення “Орєшнік” у Білорусі, зазначив, що Україна знає їхнє місцезнаходження і вже поділилася цією інформацією з західними союзниками. “Це загроза для багатьох європейських країн, зокрема Польщі, Німеччині та іншим“, — підкреслив президент.
Відомості про параметри “Орєшнік” стали відомі, оскільки їх першими озвучили представники українських спецслужб на брифінгу з президентом України 31 жовтня 2025 року. Мінімальна дальність польоту “Орєшнік” становить 700 км, максимальна — 5500 км.
26 грудня 2025 року американські дослідники з Міддлберійського коледжу визначили ймовірне місцезнаходження комплексу “Орєшнік” у Білорусі – на колишньому військовому аеродромі “Кричев-6”, розташованому лише за кілька кілометрів від білорусько-російського кордону.
Відстань від білоруського Кричева до Львова по прямій — приблизно 700 км. Отже, факт пуску саме з території Росії вказує на те, що Москва не ризикнула на подальшу ескалацію, яка неминуче виникла б при залученні білоруської території. Це також вказує на усвідомлення Кремлем міжнародної ситуації стосовно впливу США на Білорусь. У цьому світлі пуск з полігону “Капустин Яр” слугує свого роду підтвердженням існування “червоних ліній”, які Кремль не готовий перетинати.
Другим важливим аспектом є географія удару. Незважаючи на інформаційні маніпуляції росіян про можливий “відплатний удар” у відповідь на нібито удари українських безпілотників по резиденції російського лідера, в урядових кварталах Києва не завдали удару. Метою атаки стала Львівська область.
Також варто зазначити: Удар “Орєшніком” по Львову? Ні, за “мирним планом”
Нагадаю, ще у листопаді 2024 року російський лідер заявляв, що може застосувати ракету “Орєшнік” проти “центрів ухвалення рішень у Києві”. “Міністерство оборони і Генштаб підбирають цілі для ураження в Україні. Це можуть бути військові об’єкти, підприємства оборонної промисловості або центри ухвалення рішень у Києві. Київський режим неодноразово намагався атакувати об’єкти важливості в Росії“, – зазначив він.
Третій чинник — характер цілі. Удар націлився на інфраструктурний об’єкт, зокрема підземне газове сховище. Цей вибір не є випадковим і відображає кілька факторів, включаючи момент атаки.
Окрему увагу слід приділити даті удару. Вона зазначалася під час активізації дипломатичної діяльності України, включаючи підписання угоди в Парижі про можливе розміщення міжнародного військового контингенту на українській території для забезпечення безпеки.
Країна-окупант відреагувала на плани західних країн розгорнути іноземні війська в Україні після потенційного припинення вогню, назвавши це “інтервенцією” та погрожуючи застосуванням сили.
Речниця міністерства закордонних справ Росії зазначила, що присутність західних військ чи інфраструктури в Україні буде сприйматися як загроза для безпеки Росії. Також вона підкреслила, що іноземні підрозділи на українській території автоматично вважатимуться “військовими цілями”.
У цьому контексті використання “Орєшніка” є попереджувальним сигналом, насамперед для європейських партнерів, зокрема Великої Британії. Це спроба військового тиску та стримування.
Четвертий чинник — енергетичний аспект. Удар стався під час пікових навантажень на українську енергосистему через різке похолодання в опалювальний сезон. Перед цим окупанти атакували об’єкти вуглевидобутку в Дніпропетровській області, призвівши до знеструмлення кількох шахт. Атака на газове сховище у Львівській області логічно вписується в спроби зірвати опалювальний сезон і створити енергетичний тиск на фоні суворих морозів.
П’ятий чинник — психологічний тиск. Удар по західному регіону України покликаний нагадати цивільному населенню, що всі території країни піддаються загрозі. Це елемент комплексної інформаційно-психологічної операції, особливо на тлі попередніх масованих атак на схід і південь України.
Не виключаю, що цей удар був також сигналом для Сполучених Штатів на фоні інформації про успішні операції американського спецназу щодо затримання танкерів, які належать так званому “тіньовому флоту” Росії.
Всі ці фактори вказують на те, що дата та характер атаки були свідомо обрані та не випадкові.
Ще один важливий аспект — ракета була запущена без бойової частини. Бойовий блок не мав додаткових цілей для обману систем протиповітряної оборони. Тобто його дія була спрощена.
Аналітики вважають, що Росія тестувала не свою балістичну ракету середнього класу, а спостерігала за її виявленням в Європі. Зокрема, в країнах ЄС зараз функціонують три системи ПРО вищого класу, які могли стежити за запуском “Орєшніка”. А їхня робота, ймовірно, була об’єктом вивчення російськими розвідувальними засобами.
Це елемент російської тактики “гойдалки”: з одного боку — демонстрація можливостей та погроза ескалації, з іншого — показова стриманість. Так Кремль сигналізує, що в умовах відсутності поступок з боку Заходу можливі набагато жорсткіші сценарії.
Загалом усі ці фактори формують цілісну картину комплексної військово-політичної операції, спрямованої на одночасний тиск на Україну, європейських партнерів, США та Велику Британію.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що російський удар ракетою “Орєшнік” по Львівщині, в безпосередній близькості до кордонів ЄС і НАТО, є загрозою для безпеки Європи та вимагає рішучого реагування з боку партнерів.
Він також анонсував термінове засідання Ради Безпеки ООН, а також зустрічі в рамках Ради Україна-НАТО і відповідні дії в межах ЄС, Ради Європи та ОБСЄ.
