Сьогодні я хочу обговорити важливу історію, зокрема, другий етап світової війни. Ця територія на північ від Чорного моря завжди відігравала критичну роль у питаннях безпеки, не лише в XX столітті, а й протягом тисячоліть. Вона стала ключовою для багатьох цивілізацій, які розвивалися в Євразії.
Коли йдеться про значення України в 2025 році, природно згадати 1945 рік, але географічне розташування, унікальні ресурси і динаміка цього регіону роблять його важливим не лише в історичному контексті, а й надалі.
Забуваючи про Другу світову, багато хто не усвідомлює центральну роль України в ній. Боротьба за цю територію стала причиною війни в Європі. Після Першої світової війни більшість земель України потрапили під контроль Радянського Союзу, що стало ключовим для модернізаційних планів Сталіна, які включали колективізацію сільського господарства.
Німецькі лідери також спостерігали за цими змінами, усвідомлюючи родючість українських чорноземів. Вони прагнули захопити територію, на яку претендував Сталін.
Після нападу Німеччини на Радянський Союз у 1941 році контроль над Україною стає їхньою основною метою. Це бажання контролювати цю територію безпосередньо пов’язане з більшістю подій Другої світової: бойовими діями, Східним фронтом, Голокостом і жахливими злочинами, скоєними німцями.
Перемога Радянського Союзу у Другій світовій війні є однією з ключових тем, які ми пам’ятаємо й сьогодні. Однак зазвичай забувають, що українські солдати значно більше представлені в Червоній армії, яка просувалася Східною Європою. Крім того, цивільне населення України понесло непропорційно великі втрати.
Насправді, у війні загинуло більше цивільних українців, ніж росіян, як в абсолютному, так і в відносному вимірі. Серед цивільних жертв найбільше постраждали євреї, білоруси, українці, за ними йдуть росіяни та поляки.
Ця пам’ять важлива, оскільки вона допомагає нам впорядкувати наше сприйняття історії. Однак завжди знайдуться ті, хто намагатиметься переписати цю історію для своїх цілей. У Кремлі існує небезпека використання минулого для виправдання сучасних агресій, наприклад, вторгнення до України у 2022 та 2014 роках.
Сьогоднішнє вторгнення в Україну служить нагадуванням про жахи Другої світової війни і про важливість України як центрального елемента в стабільності регіону. Історія конфліктів завжди переплетена з боротьбою за ресурси та ідеологічну правду.
Тим не менш, слід зазначити й позитивні аспекти. У нас є унікальна можливість закласти новий фундамент європейського проекту, визнаючи суверенітет України та її здатність захищати себе.
Сьогодні Європейському проекту загрожують численні виклики, проте його майбутнє залежить від стабільності і безпеки в Україні. Впевнений, що завданням європейців є надання всебічної підтримки Україні, що, зрештою, може принести мир і спокій у регіон.
Цей текст є виступом на Київському безпековому форумі, що відбувся 8 травня 2025 року.
Автор: Тімоті Снайдер, історик, професор Єльського університету
