Кожного дня з аеропорту відправляються вантажні літаки для доставки військового вантажу. Інформація про перекидання техніки та боєприпасів на російську базу в Ґюмрі викликає численні питання та здогадки.
Ось кілька можливих причин таких постачань:
-
Зміцнення військової бази: Росія, можливо, намагається підсилити свою 102-гу військову базу в Ґюмрі, аби зберегти контроль і вплив у стратегічному регіоні Південного Кавказу. Цей район є важливим з геополітичної точки зору, оскільки тут стикаються інтереси Росії, Туреччини, Ірану та західних країн. У випадку, якщо російські позиції у Вірменії будуть ослаблені, Москва може наростити військову присутність для демонстрації свого впливу.
-
Відповідь на конфлікти з Азербайджаном: Іншою можливістю є те, що зміцнення бази є реакцією на напружені стосунки з Азербайджаном. Це також може бути сигналом для Туреччини, яка активно підтримує сусіда та збільшує свій вплив у регіоні.
-
Підготовка до нестабільності: Постачання можуть свідчити про підготовку до можливих змін у регіоні, включаючи конфлікти в самій Вірменії, Азербайджані чи Грузії. Експерти вважають, що Москва активно готується до можливих викликів.
-
Тиск на уряд Вірменії: Військова техніка може використовуватися в рамках стратегії тиску на нинішній уряд Нікола Пашиняна, який демонструє зростаючу дистанцію від Москви. Пашинян не раз критикував російські дії, зокрема за відсутність підтримки та виконання зобов’язань щодо постачання озброєнь.
Також існує ймовірність, що Росія намагається підтримувати опозиційні сили у Вірменії з метою підірвати позиції Пашиняна напередодні парламентських виборів 2026 року. Проте наразі немає прямих підтверджень цих припущень.
Не слід виключати й можливість, що постачання пов’язані із плановою оновленням озброєння на базі, яка функціонує з 1995 року, термін дії якої продовжено до 2044 року.
Підсумовуючи, можна стверджувати, що поставки військової техніки до Ґюмрі, найімовірніше, є частиною стратегії Росії з укріплення своїх позицій в умовах геополітичної невизначеності на Південному Кавказі. Це може бути відповіддю на проєвропейську позицію Пашиняна, конфлікти з Азербайджаном або підготовкою до можливих сценаріїв розвитку подій.
Гіпотеза щодо зміни влади залишається не підтвердженою і малоймовірною в короткому терміні, а загроза сусідам носить обмежений характер через стратегічну роль бази як оборонного форпосту. Вірменські власті, ймовірно, ухиляються від публічних коментарів, щоб уникнути погіршення відносин з Москвою, намагаючись зберегти делікатний баланс.
