Росія прагне створити новий фронт у Європі. Блог Миколи Княжицького

Кремль знову намагається знайти можливість для ескалації конфлікту, метою якого тепер стали європейські країни.

Є три основні причини такого курсу:

1. Підняття ставок у міжнародній політиці, оскільки проросійські сили в США не змогли спонукати Україну до капітуляції.
2. Війна в Україні розвивається не за сценарієм Москви.
3. Сполучені Штати не планують повністю виводити своє військо з Європи, навіть якщо скоротять чисельність своїх сил.

Цю інформацію подав Дмитро Медвєдєв — колишній президент Росії та нині заступник голови Радбезу, який відомий своїми провокаційними заявами.

Медвєдєв відвідав прикордонні території з Фінляндією, перевіряючи “готовність” Росії до нібито агресії з боку НАТО. Не так давно він опублікував статтю з риторикою, що звинувачує Фінляндію у різних “історичних злочинах”, таких як співпраця з нацистами та блокада Ленінграда, а також за “винищення” населення Карелії. За його словами, ці події стали причиною для нинішніх претензій до Фінляндії, оскільки вона стала членом НАТО і проводить військові навчання з союзниками.

Кремль вважає нинішнє фінське керівництво “маріонетками НАТО” і “прибічниками фашистських загарбників”. Звинувачення, які висуває Медвєдєв, абсурдні, проте знайомі — це відлуння аргументів Путіна перед вторгненням в Україну у 2022 році.

Після зустрічі Путіна з Трампом та підтримки Китаю, Москва відчула впевненість, проте справжня проблема для неї полягає у підтримці України з боку Фінляндії. Президент Фінляндії Александер Стубб активно працює над питаннями безпеки для України, що, на думку Медвєдєва, призвело до “українізації Фінляндії” замість “фінляндизації України”.

Медвєдєв також заперечив слова Стубба про те, що Фінляндія не програла СРСР у 1944 році, і зробив погрозу про “знищення фінської державності”.

Незважаючи на деякі сумніви українців щодо підтримки з боку західних союзників, слова Медвєдєва свідчать про те, що ця підтримка є для Кремля загрозою. Після стійкості українського народу та відваги Збройних сил, Москва почала погрожувати Фінляндії — свідченням слабкості, а не сили.