Не варто сподіватися на активізацію переговорів у найближчі 2–3 місяці, оскільки Кремль лише затягує час. Росія постійно обіцяє “щось станеться завтра або післязавтра”, тому не варто тиснути на них, розморожувати активи, постачати нові види зброї чи вжити нові санкції.
Виступаючи з тезою про “нелегітимного Зеленського”, Путін намагається створити проблему для США. Якщо Вашингтон це прийме, Росія зможе вважати “нелегітимними” будь-які наступні угоди, свідомо підриваючи саму ймовірність мирних переговорів.
Особливо варто зазначити, що Путін, по суті, “відмахнувся” від Трампа, не намагаючись задовольнити його очікування. Цікаво, чи Трамп це помітить, або просто проігнорує ситуацію.
Для України цей час може стати шансом. Якщо Кремль обирає паузу, це не означає, що Київ повинен зупинятися. Наступні місяці можуть бути використані для збільшення тиску на Росію в її уразливих місцях. Успішні удари по знакових об’єктах, наприклад, над Кримським мостом, можуть стати сигналом не лише для Москви, але й для союзників, що Україна діє, а не чекає.
Виступ Путіна чітко вказує на те, що він не готовий до миру або зміни своєї позиції, а лише намагається затягнути переговори, сподіваючись на те, що інші втомляться.
Отже, ініціатива зараз у тих, хто не дозволить йому отримати цю зручну паузу.
Про автора: Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики
Редакція може не поділяти думки, висловлені в блогах.
