Недавні рішення ряду країн, зокрема України, сигналізують про зміни в підходах до безпеки в Східній та Північній Європі на фоні воєнних загроз з боку Росії. У цій статті ми розглянемо, що таке протипіхотні міни, які наслідки пов’язані з виходом з Оттавської конвенції та її історію.
Що таке протипіхотна міна?
Фото ворожої міни, Державна прикордонна служба України
Протипіхотна міна – це вибуховий пристрій, призначений для ураження солдатів, встановлений в землі чи на поверхні. Він може спрацьовувати автоматично при контакті, наприклад, коли людина на нього наступає або зачіпає розтяжку. Такі міни завдають серйозних травм, а страждають від них переважно цивільні особи – за даними Міжнародного комітету Червоного Хреста, більше 80% жертв є саме ними.
Використання протипіхотних мін стало масовим під час Другої світової війни, й згодом широко використовувалося в численних конфліктах по всьому світу. Проте їх негативний вплив на цивільне населення спонукав до міжнародних закликів про заборону.
Що таке Оттавська конвенція?
Зустріч в Оттаві у 1997 році
Оттавська конвенція, що забороняє використання, виробництво, накопичення та передачу протипіхотних мін, була ухвалена 18 вересня 1997 року і набула чинності 1 березня 1999 року. Конвенція стала важливим етапом у глобальному русі за заборону цієї зброї, проте значна кількість країн, зокрема США та Росія, не приєдналися до угоди.
Підписання конвенції було мотивоване гуманітарними міркуваннями. Як показує практика, протипіхотні міни продовжують шкодити навіть після завершення конфліктів, завдаючи каліцтв і смертей серед цивільного населення, зокрема дітей. Україна підписала цю угоду у 1999 році та ратифікувала її у 2005 році, знищивши значну частину своїх запасів.
Причини виходу з конвенції
Фото: Олександр Коваль
Нещодавній вихід України та сусідніх країн з Оттавської конвенції пов’язаний із загостренням безпекової ситуації в регіоні. Росія, не будучи учасницею конвенції, активно застосовує протипіхотні міни у своїй агресії проти України з 2014 року. Це стало однією з причин провалу контрнаступу українських сил улітку 2023 року.
Згідно з даними правозахисних організацій, російські війська застосовували різноманітні типи протипіхотних мін, що призвело до численних жертв. Ситуація стає складнішою, оскільки Україна дотримується міжнародних норм, в той час як Росія продовжує безконтрольно їх ігнорувати.
Президент України Володимир Зеленський підкреслив, що ці міни стали важливим елементом оборони у сучасних умовах.
Наслідки виходу з конвенції
Рішення про вихід з Оттавської конвенції створить Україні та іншим країнам регіону додаткові можливості для використання протипіхотних мін. Фахівці вважають, що ці міни можуть бути ефективними у стримуванні наступів противника, враховуючи тактики, які активно застосовує Росія.
Відомо, що в українських арсеналах резервуються радянські протипіхотні міни типу ПФМ‑1, ПМН-2 та інші. Україні можуть також надавати нові міни, які активуються дистанційно, таким чином зменшуючи ризики для цивільних осіб.
Проте міжнародні правозахисники попереджають про гуманітарні ризики, які супроводжують використання протипіхотних мін. Вони можуть становити небезпеку для мирного населення ще багато років після закінчення бойових дій.
Висновки
Вихід України та інших країн із Оттавської конвенції відображає прагматичний підхід до безпекових викликів, викликаних російською агресією. Підписана у часи надії на глобальний мир, конвенція виявилася недостатньою для країн, які намагаються протистояти неврегульованим загрозам. Важливо, щоб будь-яке використання протипіхотних мін було відповідальним, з урахуванням можливих наслідків для цивільного населення, оскільки їх застосування може істотно ускладнити гуманітарну ситуацію на території, що постраждала від бойових дій.
