“Трамп знову всіх обіграв,”
але це не означає, що їхні дії зовсім безпланові. Вони мають стратегічні цілі та різноманітні тактичні підходи, і якщо один із наявних планів спрацює, його можна буде вважати перемогою.
Звісно, якщо це взагалі станеться (оскільки саме тому Путін настільки наполегливо намагається зупинити відступ України з “Донбасу”).
Що ж хоче Трамп в Ірані?
Він прагне “договороздатного” уряду, який готовий ділитися з ним, Трампом, нафтою, і погоджувати свої дії з США на світовому ринку нафти. Це головний план.
Проте, якщо це не спрацює, завжди можна буде заявити, що основною метою було “вбомбити цих радикальних ісламістів у кам’яний вік, щоб вони перестали мріяти про атомну бомбу“.
Це та сама “стратегічна невизначеність”, яку ми колись хотіли та на яку марно сподівалися від “надто передбачуваного” президента Байдена.
Отже, тепер замість стабільного Байдена ми маємо “надто непередбачуваного” Трампа.
Тому всі ці жартівливі коментарі про те, що Трамп діє начебто “без плану”, — це оманливе сприйняття. Він азартний гравець, здатний ризикувати (у тому числі й життями інших), але точно знає, чого хоче. І це аж ніяк не те, що він заявляє публічно.
