Заплановані зміни в пенсійній системі викликали активні дискусії через обіцяне підвищення мінімальної пенсії до 6000 грн та збільшення виплат для пенсіонерів сходи освітян. Міністр соціальної політики Денис Улютін розповів про ці ініціативи в своїх коментарях. Наразі понад 5,6 мільйонів пенсіонерів отримують пенсію, що не перевищує 5000 грн, що ставить під сумнів спроможність держави забезпечити належні пенсійні виплати на фоні очікуваного дефіциту Пенсійного фонду, який у 2026 році може сягнути 251 млрд грн.
Сучасний стан пенсійних виплат в Україні
На початок 2026 року середній розмір пенсії в Україні досяг 6544 грн. При цьому майже третина пенсіонерів (31,06%) отримують пенсії в межах 3000-4000 грн. Серед 10,2 мільйона пенсіонерів, приблизно 3,16 мільйона людей живуть на таку мізерну пенсію, у той час як 1,57 мільйона отримують більше 10 тисяч грн.
Згідно з даними станом на листопад, кількість одержувачів пенсії становила 9,5 мільйона, тоді як осіб, для яких була інформація про нарахування заробітної плати, було 9,7 мільйона. Отже, кількість платників єдиного соціального внеску майже дорівнює кількості пенсіонерів.
В Україні пенсійний вік становить 60 років, проте для виходу на пенсію в цьому віці необхідно мати достатній страховий стаж, максимально 33 роки в 2026 році. За недостатнього стажу, вихід на пенсію можливий тільки у 63 чи 65 років в залежності від наявного стажу.
Проблеми з реалізацією накопичувальної системи
У своїх коментарях Улютін визнав, що підвищення вимог до страхового стажу призвело до зменшення кількості пенсіонерів – з 2022 року ця цифра зменшилась приблизно на 600 тисяч осіб через різні фактори, включаючи міграцію та природне скорочення населення.
Ексміністр соцполітики Павло Розенко зазначив, що минуло вже понад 200 днів від моменту, коли міністр обіцяв внести законопроєкт пенсійної реформи до Верховної Ради. Наразі концептуальні ідеї засновані на принципах, закріплених ще в 2004 році, але без здійснення практичних кроків.
Розенко також наголосив на відсутності прогресу в запровадженні накопичувальної системи. Хоча раніше вони розробили законопроєкт, його реалізація зупинилася. Запровадження накопичувальної системи проголошувалося в програмах політичних партій, проте далі слів справа не пішла.
Виклики під час війни
Ярослав Жаліло, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, підкреслює, що головною проблемою пенсійної реформи сьогодні є невизначеність. Створення стабільної фінансової моделі для пенсійних накопичень в умовах нестабільності ще залишається відкритим питанням. Кошти, що откладаються на рахунках пенсіонерів, потрібно кудись інвестувати, щоб уникнути знецінення через інфляцію.
Невизначеність майбутнього пенсійної системи
Оцінити, скільки буде пенсіонерів та платників єдиного соціального внеску через десять років, вкрай складно. Демографічні прогнози змінилися, особливо з огляду на військову ситуацію в країні. Хоча можливі позитивні сценарії повернення частини людей, складно передбачити можливо негативні наслідки для демографії і пенсійної системи.
Розенко зауважив, що не потрібно побоюватися слів про можливий банкрутство Пенсійного фонду – держава все ж має зобов’язання перед майбутніми поколіннями, незважаючи на наявний дефіцит. Без введення значних змін, ситуація з Пенсійним фондом залишатиметься під контролем.
