Кремлівська стратегія активно залучає уряди Угорщини та Словаччини до операцій проти України, підіймаючи питання національної безпеки. Найважливіше для Путіна сьогодні – це знищення енергетичної інфраструктури України, зокрема шляхом блокування імпорту електроенергії та недопуску фінансової підтримки з боку ЄС.
Які вимоги висувають Орбан та Фіцо Україні?
- Зупинимо постачання електроенергії, газу та нафтопродуктів до України.
- Заблокуємо фінансову допомогу Україні (вимога Орбана).
Таким чином, ці політики виконують накази Кремля, і залишається питання: чи вірить хтось в їхню чесність?
Умова відновлення транзиту нафти виглядає як димова завеса для маскування діяльності російських агентів.
Обидва лідери знають, що зупинка трансляції російської нафти стала наслідком дронової атаки на об’єкт в Україні, що було зроблено для активізації їхньої пропаганди проти України.
Будапешт і Братислава усвідомлюють, що Україна перебуває в стані війни, розв’язаній РФ, і їхні вимоги є порушенням міжнародних угод.
Крім того, уряди цих країн добре обізнані про можливості альтернативних постачань через нафтопровід Адрія, враховуючи досвід сусідніх держав, які вже зняли залежність від російських ресурсів.
Орбан і Фіцо також знають, що через російські атаки тисячі українців залишилися без тепла та електрики взимку, а на транспортування нафти витрачається критично важлива електроенергія.
Умови щодо блокування постачань енергоресурсів свідчать про готовність підтримувати російський терор проти українців.
Незважаючи на це, бажання виконати команди Москви суперечить інтересам їхнього бізнесу, оскільки український ринок є важливим для продажу енергоносіїв.
Зрештою, ультиматум ставлять не Орбан та Фіцо, а Кремль через них, адже ці лідери демонструють все більшу деградацію.
Ставка України на можливість домовитися про євроінтеграцію з цими політиками виявилася невдалою. Вони, під командуванням Москви, вчинили зраду в найважчий час. Приймати їхні ультиматуми безглуздо, адже ці уряди не мають самостійності і завжди знайдуть нові виправдання своїм проросійським діям.
Україна має можливості для заміщення постачань з інших джерел. Якщо Братислава та Будапешт приймуть незаконні рішення, Україні варто звернутися до Брюсселя для оскарження та до міжнародних судів для відшкодування збитків. Співпраця з агресором не повинна залишитися без наслідків, і їх варто зобов’язати компенсувати величезні збитки.
