“Жінка, яка підтримує полум’я демократії”: чому Марія Коріна Мачадо отримала Нобелівську премію миру
Цього року Нобелівська премія миру була роздана серед 338 кандидатів, включаючи 244 окремі особи та 94 організації. Премії прагнув досягти президент США Дональд Трамп, але лауреаткою стала Марія Коріна Мачадо – “жінка, яка підтримує полум’я демократії серед темряви”.
Нобелівський комітет підкреслив, що Мачадо відповідає трьом критеріям, викладеним у заповіті Альфреда Нобеля для вибору лауреатів премії миру. Вона об’єднала опозиціонерів у своїй країні, рішуче виступала проти мілітаризації суспільства та непохитно підтримувала мирний перехід до демократії.
Цікаво, що багато експертів не включили її ім’я до списку основних претендентів. Часто обговорювалися різні організації, такі як ЮНІСЕФ, Червоний хрест та НАТО, як можливі лауреати.
Проте рішення комітету, безсумнівно, стало символом протистояння загрозам демократії у світі, адже авторитарні тенденції зростають у багатьох регіонах, включаючи Європу.
Мачадо отримала цю нагороду за відданість справі просування демократичних прав народу Венесуели та боротьбу за справедливий і мирний перехід від диктатури до демократії.
Вона була важливою фігурою в політичній опозиції, яка до її приходу була значно розподілена, та змогла зосередити зусилля на вимозі проведення вільних виборів і формування представницького уряду.
“Основою демократії є наша готовність захищати принципи народного правління, навіть у разі незгоди. У цей час, коли демократії загрожують, така спільна позиція має значення як ніколи”, – зазначили у Нобелівському комітеті.
Життя Марії Коріни Мачадо: від інженерії до політики
Марія Коріна Мачадо народилася 7 жовтня 1967 року в Каракасі, і на момент отримання премії їй виповнилося 58 років.
Вона – найстарша з чотирьох сестер, її мати – психолог, а батько – бізнесмен, який керував сталеливарним заводом родини.
Здобувши інженерну освіту в університеті Католіка Андреса Белло, Мачадо пізніше продовжила навчання в області фінансів. У 2009 році вона стала стипендіаткою програми World Fellows Єльського університету.
Завдяки своїй громадській діяльності у 1992 році, ставши матір’ю трьох дітей, вона заснувала Фонд Атенеа, який надає допомогу сиротам та безпритульним у Каракасі.
Перед політичною кар’єрою працювала в бізнес-секторі, зокрема в сталеливарній промисловості, отримавши досвід у сфері управління та аналітики. Її перші кроки у громадській діяльності відбулися в 2002 році в рамках організації Súmate, що бореться за демократію.
Вторгнення в політику: боротьба з режимом
У 2010 році Мачадо була обрана до Національної асамблеї Венесуели, отримавши найбільшу кількість голосів. У своїй діяльності вона активно виступала проти урядових зловживань та захищала права людини. У 2013 році вона стала співзасновницею ліберальної партії “Vente Venezuela”.
У 2014 році режим Мадуро усунув її з Національних зборів і заборонив залишати країну, що викликало масові протестні акції. Попри тиск і загрози, її рішучість лише зросла.
У жовтні 2023 року Мачадо отримала переконливу перемогу на праймеріз опозиції, здобувши понад 92% голосів. Її називають “Залізною леді” Венесуели, а у 2024 році, хоча її офіційно заборонили балотуватися, вона стала головною фігурою опозиції.
У 2024 році Мачадо отримала престижну премію Ради Європи з прав людини імені Вацлава Гавела.
У січні 2025 року режим Мадуро спробував викрасти її під час протесту за чесні вибори. Хоча її звільнили, їй досі заборонено виїжджати з країни, і вона переховується.
Нобелівська премія миру: символ перемоги над страхом
Отримавши Нобелівську премію миру, Мачадо зміцнила свої позиції як лідерки венесуельської опозиції.
Її підтримка демократичних реформ у поєднанні з міжнародним визнанням може посилити її вплив як в країні, так і за кордоном. Відносини між венесуельською опозицією та міжнародними акторами, такими як США, можуть стати вирішальними для політичного майбутнього Венесуели.
Тепер, коли опозиція отримала моральну підтримку на міжнародній арені, режиму слід усвідомити, що безкарність закінчилася.
Тож доля Мачадо в ці складні часи є прикладом для тих, хто бореться за демократію у складних умовах.
