Директор Центру оборонних стратегій Олександр Хара в інтерв’ю висловив свою думку щодо двосторонніх безпекових угод, які не передбачають ніяких гарантій безпеки. Він підкреслив, що зазначені документи, що мають назву “Bilateral security agreements”, не містять жодних зобов’язань, які можна було б вважати гарантіями.
Хара також наголосив на позитивному аспекті цих угод, вказуючи на те, що вони дозволяють конкретизувати правові та політичні рамки співпраці між Україною і європейськими партнерами. Проте він висловив занепокоєння щодо використання терміна “гарантії безпеки”, наголошуючи на тому, що без необхідної ядерної підтримки, особливо з боку США, Україні буде сутужно стримувати Росію.
Важливу роль у колективній безпеці, за словами експерта, мають відігравати конвенційні збройні сили країн НАТО, та Україні наразі не пропонують членство в цьому альянсі. Натомість, пропозиції зводяться до постачання озброєння та фінансування, а також інвестицій в український оборонний сектор.
На думку Хари, ці зусилля не можна вважати справжніми гарантіями безпеки, а радше “запевненнями безпеки”. Він порівняв цю ситуацію з Будапештським меморандумом, зазначивши, що тепер має бути чіткий план дій і виділені ресурси на підтримку України. Урядові зусилля на Гаазькому саміті НАТО та програма Pearl, яка передбачає фінансування купівлі американської зброї європейськими коштами, показують інтерес партнерів до військової допомоги нашій країні.
Проте Хара висловив побоювання, що інформація про “гарантії безпеки” може ввести в оману, адже реальність вимагає значно ширшого зобов’язання.
